Безоплатна правова допомога

Поняття безоплатної правової допомоги в Україні є однією з основ дії правової системи у цілому. Право на правову допомогу закріплено на найвищому законодавчому рівні і міститься у Конституції України. Зокрема, в статті 59 КС, сказано, що кожна людина має право на правову допомогу і у випадках, що передбачені законом, така допомога надається безкоштовно.

Саме надання безоплатної правової допомоги, врегульовано спеціальним законом України від 9 липня 2011 «Про безоплатну правову допомогу». В цьому законодавчому акті визначенні типи правової допомоги, що надаються безкоштовно, ситуації, коли людина має право вимагати таку допомогу, особливості її надання, та врегульовано багато інших питань у цій сфері.

Закон передбачає надання як первинної, так і вторинної правової допомоги безоплатно.

Первинна правова допомога

Первинна правова допомога (ППД), що надається безоплатно, полягає у таких видах правових послуг:

• надання доступу до правової інформації;
• проведення консультацій та роз’яснень стосовно питань правового характеру;
• створенні скарг, заяв та інших документів, що мають правовий характер. Відзначимо, що сюди не входять документи процесуального характеру;
• провадження дій щодо забезпечення доступу особи до медіації та вторинної правової допомоги.

Підкреслимо, що кожна людина незалежно від її громадянства, знаходячись на території (під юрисдикцією) України, має право на отримання такої допомоги. Допомогу можуть надавати міністерства й органи виконавчої влади в межах їх компетенції. Державні адміністрації усіх рівнів, селищні, міські, обласні та районні ради.

На цьому перелік місць де можна отримати таку допомогу не вичерпується. Безкоштовно її можна отримати у консультативних пунктах і громадських приймальнях. Вони традиційно діють:

• у центрах правової інформації та консультацій діючих на базі благодійних фондів;
• у центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
• при виконавчих органах міських та районних рад і місцевих державних адміністраціях;
• у органах юстиції;
• у громадських організаціях;
• консультаційних пунктах виїзного типу, що створені спеціально для надання допомоги правового характеру людям, що проживають у віддалених районах сільської місцевості.

Також вони діють у формі юридичних клінік, створених на базі юридичних факультетів у вищих навчальних закладах, що мають ступінь акредитації III-IV рівня.

Вторинна правова допомога

Першою яскравою відмінністю вторинної безоплатної правової допомоги (ВПД) є те, що на її отримання мають право лише деякі особи, які визначаються вказаним вище Законом. Тут враховується два важливих критерії:

• малозабезпеченість особи. Законом встановлюється право на безоплатну ВПД особам, що мають середньомісячний сукупний дохід сім’ї нижчий від суми прожиткового мінімуму;
• належність особи до тієї чи іншої категорій, для якої законом закріплено таке право.

Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що утворює міністерство юстиції у кожній області, надають такі види ВПД:

• надання послуг по захисту обвинуваченого;
• захист законних прав й інтересів особи, яка має право на безоплатну ВПД в суді, та інших органах влади;
• представництво інтересів осіб перед іншими особами;
• провадження роботи по складанню документів процесуального характеру.

Важливо підкреслити, що поетапно йде процес надання безоплатно ВПД все більшій кількості осіб з числа тих, що мають на нього право. В Кримінальному процесуальному кодексі України зазначається, що участь захисника в кримінальних справах для підозрюваного та обвинуваченого є обов’язковою. Якщо він не може дозволити собі найняти адвоката, його надає держава. Тобто тут має місце надання гарантованої безоплатної ВПД.

Більше інформації про отримання безоплатної правової допомоги в Україні, можна одержати уважно вивчивши ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» та скориставшись посиланнями, які знаходяться нижче.

Адреси центрів з надання безоплатної правової допомоги
Координаційний центр з надання правової допомоги