Головна » Цивільне право » Цивільний шлюб: легалізація та права партнерів

Цивільний шлюб: легалізація та права партнерів

У сучасній Україні багато пар живуть разом без офіційної реєстрації шлюбу. Для когось — це питання особистого вибору чи зручності, для когось — наслідок обставин. Але як тільки виникають серйозні життєві ситуації — народження дитини, спільне майно, важка хвороба або смерть одного з партнерів — виявляється, що статус «цивільного подружжя» часто виявляється юридичною порожнечею. Партнери поза зареєстрованим шлюбом юридично прирівнюються не до подружжя, а до сторонніх осіб, а прав доводиться добиватися через суд.

У 2025 році, на тлі війни, коли багато військових і цивільних тривалий час жили у фактичному шлюбі, подібних ситуацій стало значно більше. Саме тому важливо чітко розуміти: що таке «цивільний шлюб» у розумінні закону, які права дає фактичне спільне проживання, а які — лише зареєстрований шлюб; як можна легалізувати стосунки — і як захистити свої права, якщо раптом доведеться доводити їх у суді.

Що таке «цивільний шлюб» — юридично й у побуті

У побутовому стилі багато хто називає «цивільним шлюбом» просте спільне проживання без штампу в паспорті. Проте в українському законодавстві такої категорії немає.

Юридичним шлюбом (іноді в повсякденному мовленні — «цивільним шлюбом») вважається шлюб, зареєстрований у державному органі (РАЦС).

Спільне проживання без реєстрації — за сучасним правовим терміном — фактичні (шлюбні) відносини. Якщо такі відносини відповідають певним умовам (втім, навіть у такому випадку права не еквівалентні зареєстрованому шлюбу).

Тобто, коли ми кажемо «цивільний шлюб» у значенні «співжиття без штампу», маємо на увазі фактичні шлюбні відносини — і в подальшому оперувати цим терміном слід саме як синонім до «фактичні шлюбні відносини».

Законодавче регулювання

Згідно з українським законодавством:

Стаття 21 Сімейного кодексу України (СКУ) прямо встановлює, що спільне проживання без шлюбу не створює автоматично прав подружжя.
Водночас, стаття 74 СКУ допускає, що майно, набуте під час спільного проживання без реєстрації, може визнаватися спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором між партнерами.

Таким чином, закон визнає певні наслідки фактичних шлюбних відносин — але лише у контексті майна. Усі інші права, які зазвичай мають подружжя (соціальні, спадкові, похоронні, медичні, представницькі тощо), без реєстрації не надаються автоматично.

Які права та гарантії має цивільний партнер — і чого не має

Права, які можна реалізувати

Майнові права

При спільному придбанні майна під час спільного проживання — майно може визнаватися спільною власністю (ст. 74 СКУ).
У разі розриву стосунків — обидва партнери мають право на частку такого майна, навіть якщо документи на ім’я лише одного з них.

Права щодо дітей

Якщо народилась дитина — обидва батьки, незалежно від статусу шлюбу, мають рівні батьківські права і обов’язки (виховання, утримання, участь у її житті) відповідно до ст. 141 СКУ.
За умови добровільного визнання батьківства або після рішення суду з ДНК — цивільний батько має такі ж права, як і батько в шлюбі.
Право на аліменти: дитина має право на утримання, незалежно від того, були її батьки одружені чи ні.

Майбутнє спадкування — за умови належного оформлення

Якщо цивільний партнер та спадкодавець уклали заповіт, інший одразу стає спадкоємцем — незалежно від браку офіційного шлюбу.
Альтернативно — спадковий договір або дарування дають партнерам гарантоване право на майно без довготривалих судів.

Право вимагати утримання / допомоги у разі непрацездатності чи втрати годувальника

Якщо один із партнерів стає непрацездатним або потребує догляду, цивільний партнер може звернутися до суду з вимогою матеріального утримання — але має довести, що вони спільно проживали.
Після смерті — за умови доведеного спільного проживання тривалий час — цивільний партнер може претендувати на пенсію у зв’язку з втратою годувальника або інші компенсації (у тих випадках, коли закон допускає таку можливість).

Права, які є лише у офіційного подружжя

Цивільні партнери, як правило, не мають автоматичного права на:

участь у прийнятті рішень щодо лікування, операцій, перебування в реанімації чи медичних закладах;
ухвалення рішень про поховання, розпорядження тілом та майном після смерті партнера;
права на аліменти чи пенсію як дружина/чоловік;
права бути спадкоємцями першої — другої черги; цивільний партнер — лише у четвертій чи п’ятій черзі, і лише за умови доведеного тривалого спільного життя;
захисту як подружжя у кримінальних чи цивільних справах (наприклад, право відмовитися від дачі свідчень проти партнера).

Чому доводити фактичний шлюб — складно: проблеми та реалії

Відсутність автоматичного визнання

Факт спільного проживання без штампу сам по собі не дає жодних гарантій. Навіть багаторічне співжиття та спільні діти не прирівнюють вас до подружжя в очах держави.

Питання спадкування

У цивільному шлюбі спадкове право — найскладніша зона. Якщо не було заповіту, партнери не входять до першочергових спадкоємців. Спадщина може перейти лише після тривалих судових процедур і при наявності вагомих доказів спільного життя.

Доведення факту спільного життя

Щоб захистити свої права (спільне майно, спадок, утримання, компенсації), потрібно:

звернутися до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання (процедура передбачена в Цивільному процесуальному кодексі);
надати вагомі докази: спільна реєстрація, документи на майно, спільні рахунки, спільні витрати, свідків, довготривалі спільні зобов’язання;
врахувати, що суди часто досить критично ставляться до простих “фактів знайомства” чи “спільних відпусток”.

На практиці багато справ закінчуються відмовами — не тому, що стосунків не було, а тому, що докази недостатньо переконливі.

Як захистити права цивільного партнера: юридичні інструменти

Оскільки статус цивільного шлюбу не дає багатьох гарантій автоматично, юридично найбільш надійними способами захистити партнерство є:

Оформлення заповіту

Найпростіший спосіб гарантувати цивільному партнеру право на спадщину. У заповіті можна прямо вказати, що певне майно має перейти партнеру. Це позбавляє необхідності доводити спільне проживання чи належність до родини.

Спадковий договір

Корисний, якщо партнери хочуть закріпити взаємні зобов’язання — наприклад, обоє вкладають кошти в житло, бізнес чи ремонт. Договір забезпечує, що після смерті одного майно перейде іншому, за умови виконання зобов’язань.

Дарування (дарча)

Дарча дозволяє передати майно прямо партнёру за життя. Це найшвидший спосіб, але має свої ризики — дарований майно стає власністю партнёра, і повернути його назад практично неможливо.

Оформлення реєстрації шлюбу — якщо є можливість

Якщо є бажання і можливість — найнадійніший спосіб. Шлюб автоматично дає весь спектр прав: спадкових, соціальних, сімейних, медичних, представницьких.

Юридична реальність 2025 року: чому цивільні партнери все ще у невигідному становищі

У 2025 році, в умовах війни, багато пар — військових і цивільних — не встигли або не змогли оформити шлюб, але мали спільні діти, житло, спільне господарство. Після загибелі одного з партнерів їхні «цивільні дружини / чоловіки» залишаються фактично без прав — без спадщини, без компенсацій, без пенсії чи соціальної допомоги.

Суди, хоч і приймають рішення про визнання фактичного шлюбу, роблять це вибірково: потрібно доводити довготривале спільне проживання, спільне господарство, спільні фінанси — факти, які іноді важко підтвердити у воєнних умовах.

Саме тому для цивільних пар 2025 року надзвичайно важливі такі дії:

завчасне оформлення заповіту або спадкового договору;
ретельне документування спільного життя (договори, чеки, спільні рахунки, спільні платежі, спільна реєстрація місця проживання);
за можливості — реєстрація шлюбу.

Цивільний шлюб (фактичні шлюбні відносини) — це реальна форма співжиття, але не дає партнерам тих прав і гарантій, які має офіційне подружжя. У 2025 році, в умовах війни та соціальних викликів, такі юридичні обмеження стають болісними і небезпечними.

Якщо ви живете разом — не розраховуйте лише на «побутовий» факт. Краще подбати про правовий захист заздалегідь: заповіт, спадковий договір, дарування або шлюб. Якщо ж обставини склалися так, що потрібно доводити факт спільного проживання — готуйте сильні докази, консультуйтесь з юристом, звертайтесь до суду.

Лише так можна перетворити фактичні стосунки на дієві юридичні права — і убезпечити себе й партнерa від непередбачуваних наслідків.

7 переглядів