Головна » Військові питання » Про розбронювання медичних працівників

Про розбронювання медичних працівників

У зв’язку з триваючими військовими діями на території України, питання мобілізації та бронювання медичних працівників набуло особливої актуальності. Нещодавні зміни в законодавстві, зокрема рішення Кабінету Міністрів України про стовідсоткове бронювання медичних працівників державних та комунальних медичних закладів, викликали жваві обговорення серед фахівців галузі охорони здоров’я. Однак, паралельно з цим, Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) ініціювало розробку механізму розбронювання окремих медичних працівників для задоволення потреб Збройних Сил України (ЗСУ).

Передумови та нормативно-правова база

4 грудня 2024 року Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних, дозволивши бронювати 100% медичних працівників державних та комунальних медичних закладів. Це рішення було прийнято на підставі Указу Президента України та рішення Ради національної безпеки і оборони України від 5 грудня 2024 року «Щодо протидії загрозам національній безпеці України у сфері охорони здоров’я в особливий період». Основною метою цих заходів є забезпечення якісної та своєчасної медичної допомоги як військовослужбовцям, так і цивільним громадянам України.

Механізм розбронювання: необхідність та процедура

Навіщо проводити розбронювання?

Незважаючи на стовідсоткове бронювання медичних працівників, потреби фронту в кваліфікованих медичних кадрах залишаються високими. Понад 75% поранених військовослужбовців проходять лікування в цивільних медичних закладах. Для забезпечення безперебійної роботи цих установ та одночасного задоволення потреб ЗСУ, виникла необхідність у розробці механізму розбронювання окремих медичних працівників.

Що передбачає механізм розбронювання?

6 лютого 2025 року відбулася зустріч Міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка, заступника міністра оборони України Сергія Мельника та командувача Медичних сил ЗСУ Анатолія Казмірчука, на якій обговорювався механізм розбронювання медичних працівників.

Основні положення цього механізму включають:

Подання запиту від Міноборони та Командування медичних сил: У разі потреби в конкретних фахівцях-медиках, відповідні органи подають запит до МОЗ.
Консультації та формування списків: МОЗ у координації з департаментами охорони здоров’я проводить консультації та формує списки медичних працівників, які можуть бути розброньовані.
Подання про розбронювання: Керівники закладів охорони здоров’я подають відповідні подання через Портал «Дія», відповідно до встановленого порядку бронювання військовозобов’язаних.
Укладення контракту: З розброньованими медичними працівниками укладається контракт строком на 1 рік. Призначення відбувається виключно на медичні посади військової служби зі збереженням професійного профілю.

Правові аспекти розбронювання

Законодавча база

Процедура бронювання та розбронювання військовозобов’язаних регулюється низкою нормативно-правових актів, зокрема:

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: визначає загальні положення щодо мобілізаційної підготовки та порядку проведення мобілізації.
Постанова Кабінету Міністрів України №76 від 4 грудня 2024 року: вносить зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних, дозволяючи стовідсоткове бронювання медичних працівників державних та комунальних медичних закладів.
Наказ МОЗ України: регламентує порядок подання та розгляду подань про розбронювання медичних працівників.

Права та обов’язки медичних працівників

Медичні працівники, які підлягають розбронюванню, мають такі права та обов’язки:

Права:
- Отримання повної інформації про умови та порядок розбронювання.
- Збереження посади та середнього заробітку на основному місці роботи на період укладеного контракту.
Обов’язки:
- Проходження військової служби на медичних посадах відповідно до укладеного контракту.
- Дотримання вимог військової дисципліни та законодавства України.

Виклики та рекомендації для керівників медичних закладів

Можливі ризики

Впровадження механізму розбронювання медичних працівників може створити низку викликів для керівників закладів охорони здоров’я, зокрема:

Дефіцит кадрів – у разі розбронювання ключових фахівців заклад може зіткнутися з нестачею персоналу, що вплине на якість та доступність медичних послуг.
Погіршення умов праці для решти персоналу – через збільшення навантаження на лікарів, які залишаться в цивільних медичних закладах.
Адміністративні труднощі – необхідність узгодження процесу розбронювання з МОЗ, Міноборони та іншими органами може ускладнити роботу керівників закладів.