Про сутність податкової декларації, правила її подання та умови уникнення штрафу
Чинним Податковим кодексом податкова декларація визначається у якості документа, який у встановлені законом терміни подає платник податків, у т. ч. відокремлений підрозділ (у випадках, визначених ПК), контролюючим органам. На підставі даного документу нараховується та/або сплачується грошове зобов’язання, у т. ч. податкове, відображається обсяг операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких у податковому та митному законодавстві передбачається звільнення платників податку від зобов’язання нараховувати і сплачувати податок і збір. Цей документ також є свідченням щодо суми доходу, який нараховано (виплачено) на користь платників податків – ФО, утриманого/сплаченогоподатку податку, нарахованого єдиного внеску.
Хто зобов’язаний подавати податкову декларацію?
Перелік осіб, зобов’язаних подавати податкову декларацію, включає:
- Фізичних осіб, якими отримуються доходи від їхньої підприємницької діяльності. Виключення становлять особи, якими обрана спрощена система оподаткування (стаття 177 ПКУ).
- Фізичних осіб, якими здійснюється незалежна професійна діяльність (ст. 178 ПКУ).
- Іноземців, якими за результатами звітного року набуто статус резидента України. Такі особи зобов’зуються до відображення доходів, джерело походження яких пов’язано з Україною, а також іноземні (згідно п. п. 170.10.4 та п. 170.10 статті 170 ПКУ).
- Платників податку – резидентів, якими прийнято рішення щодо виїзду за кордон на постійне проживання. Такі особи мають задекларувати доходи за 60 календарних днів (не пізніше) до виїзду (п. 179.3 статті 179 ПКУ).
Податкова декларація подається у термін не пізніше 1 травня року, наступного за звітним.
Про виконаний податковий обов’язок
Спеціалісти визначають обов’язок надавача декларації виконаним у разі, якщо платником податку отримуються наступні доходи:
- від податкових агентів, які не включені до оподатковуваного доходу (відповідно до розд. 4 ПКУ);
- від податкових агентів, незалежно від розміру та виду нарахованих (наданих/виплачених) доходів, окрім тих випадків, які прямо передбачені розд. 4 ПКУ;
- від операцій з обміну, продажу, дарування майна, дохід від яких не оподатковується, згідно до розд. 4 ПКУ, або ставка оподаткування яких є нульовою.
Як об’єкт спадщини, яка, згідно із розд. 4 ПКУ, оподатковуються за нульовою ставкою, або/ та з яких податок є сплаченим відповідно до п. 174.3 статті 174 ПКУ.
Щодо способів та форм заповнення декларації
Форми для заповнення декларацій розміщені в Електронному кабінеті платника (офіційний вебпортал ДПС), в меню «Бланки звітності». Варто використати посилання: https://cabinet.tax.gov.ua/form/view/F0100213
Спосіб подання декларації вибирає сам платник податків. У переліку способів (якщо ПК не передбачено іншого) зазначено, що декларація надається:
- платником податків особисто або уповноваженою особою;
- надсилається поштою з повідомленням (передбачено вручення та опис вкладення);
- надсилається через засоби електронного зв’язку в е-формі (при цьому мають бути дотримані вимоги ЗУ “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги”).
Щодо відповідальності за відмову подання декларації
За кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації для платників податків передбачена відповідальність, яку визначає п. 120.1. статті 120 ПК. Виключення становлять випадки неподання, обумовлені п. 49.2 статті 49 ПК). Порушники сплачують штраф у сумі 340 грн.
За повторне порушення сума штрафа становить 1020 грн.
На період тривання воєнного стану особливості відповідальності за неподання (несвоєчасне подання) декларації обумовлені п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідних положень» ПК.
Про обов’язки контролюючих органів щодо поданої декларації
Протягом тридцяти днів після надходження декларації представники контролюючих органів мають перевірити призначене податкове зобов’язання, а також сплату належної податкової суми. Після цього ними видається довідка щодо її сплати. Також видається документ, яким засвідчується відсутність податкових зобов’язань з податку на доходи ФО. Відомості щодо цього надаються до органів митного контролю у ході перетину митного кордону та являють собою підставу для початку ведення митних процедур.
181 перегляд