Що таке позовна давність

Позовна давність є однією з ключових концепцій цивільного права, яка забезпечує захист прав та інтересів осіб, що звертаються до суду. Ця правова інституція визначає строк, протягом якого особа може подати позов до суду для захисту своїх прав. У даній статті ми детально розглянемо сутність позовної давності, її законодавче регулювання в Україні та її значення у правовій системі.

Визначення та сутність позовної давності

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України (ЦК України), позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність є своєрідним бар’єром, який встановлює обмеження для реалізації права на судовий захист після закінчення певного часу.

Позовна давність виконує кілька важливих завдань:

Юридична визначеність: Забезпечує стабільність і остаточність правових відносин, що запобігає безкінечним судовим розглядам.
Захист відповідачів: Захищає відповідачів від обґрунтованих претензій після закінчення тривалого періоду, коли докази можуть стати неповними або недостовірними.
Сталість доказової бази: Запобігає порушенню прав відповідачів, оскільки докази можуть втратити свою актуальність з плином часу.

Строки позовної давності

Загальна позовна давність в Україні встановлена тривалістю в три роки (ст. 257 ЦК України). Це означає, що особа має три роки з моменту виникнення права на позов, щоб звернутися до суду.

Існують також спеціальні строки позовної давності, які можуть бути коротшими або довшими залежно від конкретних правовідносин. Наприклад, для окремих видів правовідносин, таких як вимоги щодо перевезення вантажів, пасажирів і багажу, встановлюються скорочені строки позовної давності (ст. 268 ЦК України).

Особливості продовження строків позовної давності

На початку 2020 року, з початком пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19), законодавець доповнив Прикінцеві та перехідні положення ЦК України п. 12, яким під час дії карантину строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину. Це було зроблено з метою запобігання порушенню прав громадян, які могли не мати можливості подати позови вчасно через карантинні обмеження.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, законодавець вніс до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України п. 19, яким у період дії воєнного, надзвичайного стану строки позовної давності продовжуються на строк його дії. Таким чином, на період дії карантину, воєнного стану або надзвичайної ситуації строки позовної давності автоматично продовжуються.

Суди під час аналізу вимог про застосування строків позовної давності зважають на те, що їх продовження в період дії карантину є безумовним та автоматичним в силу закону. Це означає, що обґрунтування причин, за яких дія карантину не дала б змоги особі подати позов вчасно, не вимагається (постанова Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 920/724/21).

Проблеми та виклики

Незважаючи на чіткість законодавчих норм, пов’язаних з позовною давністю, існують певні проблеми та виклики, пов’язані з їх застосуванням на практиці. Однією з основних проблем є недосконалість норм п. 12 та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що призводить до грубого порушення правової визначеності.

Наприклад, якщо останній день трирічного строку позовної давності припав на початок карантину, то право на позов, що виникло у 2017 році, залишається до сьогодні, що в два рази перевищує строк позовної давності. Аналогічна ситуація може виникнути і під час воєнного стану, коли строки позовної давності продовжуються на невизначений час, що може призвести до нестабільності цивільного обороту.

Правова визначеність

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово наголошував на важливості строків позовної давності для забезпечення юридичної визначеності та остаточності правових відносин. Зокрема, у справі Stubbings Nd Others v. The United Kingdom, № 22083/93, № 22095/93, ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності мають кілька важливих цілей, включаючи захист потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігання несправедливості, яка може виникнути в разі вирішення справ про події, що мали місце в далекому минулому.

Позовна давність є важливою правовою інституцією, яка забезпечує стабільність та визначеність цивільних правовідносин. Вона дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав та зміцнює договірну дисципліну.

Незважаючи на певні недоліки та виклики, пов’язані з продовженням строків позовної давності під час дії карантину, воєнного стану або надзвичайної ситуації, важливо, щоб законодавець і суди враховували практику ЄСПЛ та принцип верховенства права. Це дозволить забезпечити належний баланс між захистом прав позивачів та відповідачів і сприяти стабільності правовідносин у суспільстві.

Для підвищення ефективності застосування строків позовної давності необхідно вдосконалювати законодавство, запобігаючи можливим зловживанням зі сторони учасників справ. Судова практика також повинна бути послідовною та орієнтованою на забезпечення правової визначеності і справедливості.

121 перегляд