Щодо бізнесу у телеграм: про легальність та монетизацію «в білу»
Виходячи із зауваження Голови РНБО, головною загрозою телеграм-каналів є відсутність відповідальності за розповсюдження інформації та анонімність власників. Держава не ставить вимоги щодо заборони популярної мережі, однак наполягає на тому, щоб власники пабліків обов’язково деанонімізувалися.
За результатами опитування КМІС, майже половиною населення України отримується інформація з телеграм-каналів. Причому багаточисленність ресурсів унеможливлює визначення однозначного лідера: респондентами згадувалися сотні різних найменувань. Отже, приблизно половиною громадян нашої країни споживається реклама в телеграм-каналах, які вже давно являють собою окремий бізнес. Власниками каналів зароблено великі суми, які майже не декларуються через відсутність законодавства, спрямованого на врегулювання інформаційного бізнесу на платформі.
Чи є легальним бізнес у телеграмі та чи можливо його монетизувати «в білу» так, щоб не викликати зацікавленості податкової?
Про особливості структури бізнесу в телеграмі
Основним способом отримання заробітку у телеграмі є продаж реклами або розвиток каналів під продаж. Також можна зайнятися продажем послуг – своїх або інших людей, що також певним чином являє собою рекламування.
Здійснити оцінювання ринку у грошовому еквіваленті наразі є неможливим, та й проведенням дослідження ніхто не займався. Однією з перепон є великий масив нативної (тобто неагресивної) реклами. Нерідко навіть фахівцям, які досить довгий час працюють у даній ніші, не вдається відрізнити рекламу від звичайного контенту. Загалом ціна за рекламу у телеграмі варіюється у межах $10 – $5000, а розмір доходу власника каналу сягає кількох сотень тисяч доларів.
Нині найприбутковішу нішу становлять канали з загальними новинами. Значний масив контенту, продукований ними за добу, дозволяє ставити більше реклами. Наступну позицію займають канали-«радари», в яких розміщується інформація про тривогу та траекторію руху ракет і дронів. Наступна позиція зайнята бізнесовими пабліками, у яких реклама є дорожчою, але у плані охоплення вони програють новинним.
Канали продаються напряму або через посередництво бірж. Сьогодні в Україні існує одна велика біржа із вісімнадцятьма тисячами підписників, і п’ять менших, кількість підписникв яких варіюється у межах 2 – 7 тисяч. За посередництвом бірж канали продаються безпечно й анонімно, зокрема через участь у процесі гаранта – публічної особи, керуючої продажем.
Щодо юридичних особливостей бізнесу в телеграмі
Українським законодавством діяльність у телеграмі ніяк не регулюється. Нещодавно стали чинними зміни до Закону щодо реклами, якими посилюється жорсткість регулюювання її розміщення. Однак дані зміни ніяк не впливають на телеграм-канали, адже останні не являють собою медіа – вони є просто пабліками в месенджері, які належать анонімним власникам.
Непідпадання телеграм-каналів під Закон про авторське право та ряд суміжних прав дає шахраям безліч можливостей щодо крадіжки акаунтів. З цим неможливо боротися правоохоронцям.
Щодо схеми крадіжки
Звичайна схема крадіжки виглядає приблизно так: телеграм-акаунт копіюється шахраями, робиться
Нік із максимальною схожістю, після чого зловмисники звертаються до власника каналу із повідомленням про намір викупу їхнього проєкту.
Людиною, власником «довіри», переказуються кошти, після чого злодії зникають.
Як захиститися від крадіжок?
Відбуваються крадіжки щодня, тому для бодай мінімального захисту слід убезпечитися двофакторною аутентифікацією й паролем на месенджері. Крім того, варто завжди здійснювати перевірку своїх контактерів. Однак проти досвідчених крадіїв це навряд чи захистить.
Щодо оподаткування
Відсутність регулювання сприяє розквіту порушень в оподаткуванні бізнесу в телеграмі. Дехто, приблизно 80% підприємців, прагнучи здійснювати «білий» бізнес, організовує роботу ФОПу 2-ї чи 3-ї групи і сплачує податки. Решта ж замислюється про легалізацію свого бізнесу у телеграмі дещо запізно – коли вже отримує вимоги від податкової та починається блокування банківських карток.
204 перегляди
