Щодо правових наслідків співпраці з бізнесом на територіях, тимчасово окупованих ворогом
У зв’язку з окупацією військами РФ деяких територій нашої країни, зросла актуальность питання щодо того, які правові наслідки настають у результаті співпраці осіб із контрагентами, що знаходяться у регіонах, тимчасово окупованих ворогом. За твердженням юристів, наслідками подібної співпраці може стати нікчемність правочинів, а у деяких випадках — кримінальна відповідальність.
Щодо законодавчих основ
Забезпечення прав українців, проживаючих на територіях, визначених тимчасово окупованими, регулюється ЗУ № 1207-VII від 15 квітня 2014 р. за (далі – Закон). Згідно статті 13-ї Закону, ведення господарської діяльності підприємцями (ФО, ЮО), котрі знаходяться (проживають) в окупованих регіонах, дозволяється лише по зміні їх податкової адреси на регіон, підконтрольний Україні.
Юристи наполягають на нікчемності правочину, суб’єкт господарювання якого знаходиться на території, окупованій ворогом. Дія положення ЦК України (стаття 215, частина 2, абзац 2) (далі — ЦК) на подібні правочини не розповсюджується. Згідно ЦК, правочин не є дійсним у разі встановлення законом його недійсності.
Постанова КМУ №1364 від 06.12.2022 р. визначає перелік тимчасово окупованих територій, а також таких, де провадяться бойові дії (далі — Перелік). Вона стала чинною 25 грудня 2022 р.
Які території визначаються Законом у якості тимчасово окупованих?
Закон (стаття 3) визначає як тимчасово окуповані:
- суходол на українських територіях, окупованих РФ;
- розташовані на них водні об’єкти;
- море побіля Кримського п-ва;
- його внутрішні води, а також територію української економічної зони, прилеглу до кримського узбережжя;
- внутрішні води, які прилягають до інших окупованих частин українського суходолу;
- іншу українську сухопутну територію;
- море, внутрішні води, визнані КМ тимчасово окупованими;
- надра, які знаходяться під окупованими територіями;
- повітряний простір, який шириться над ними.
Про кримінальну відповідальність за співпрацю з контрагентами з тимчасово окупованих територій
ЗУ №2108-ІХ від 3.03. 2022 р. вносяться зміни у деякі законодавчі акти України, якими встановлюється кримінальна відповідальність за провадження колабораційної діяльності. Закон доповнює ст. 111-1 Кримінального Кодексу (далі – КК), якою визначено сутність колабораційної діяльності. КК визначає колабораційну діяльність як передачу певних матеріальних ресурсів, незаконним збройним формуванням, утвореним у регіоні, тимчасово окупованому ворогом, певних матеріальних ресурсів, а також провадження на цій території бізнесу у взаємодії з країною-агресором.
Передбачені покарання за означені діяння:
- сплата штрафу, розмір якого становить до 10 тис. неоподаткованих доходів;
- позбавлення волі на термін від 3-х до 5-ти років;
- позбавлення права займатися бізнесом, обіймати посади на термін 10 – 15 років конфіскацію майна.
Співпраця контрагента із країною-агресором може бути добровільною, а факт її існування ним може старанно приховуватися. Нерідко господарства в окупованих регіонах перереєстровуються за законодавством РФ.
Згідно статті 111-2 КК, у випадку доведення вини особи (здійснення нею економічної діяльності із контрагентом, що перебуває у регіоні, окупованому ворогом), особа може бути притягнена до кримінальної відповідальності.
Провина карається:
позбавленням волі на термін 10 – 12 р.;
- позбавленням права займатися економічною діяльністю, а також обіймати певні державні посади на термін 10-15 р.;
- конфіскацію майна (або без неї).
Отже, юристи радять відмовитися від будь-якої співпраці з контрагентами, перебуваючими на територіях, тимчасово окупованих (або її призупинити), до остаточного звільнення даних територій ЗСУ.
213 переглядів
