Головна » Uncategorized » Щодо заповідального розпорядження на банківський вклад (депозит) у спадковій справі

Щодо заповідального розпорядження на банківський вклад (депозит) у спадковій справі

Приймаючи спадщину на банківський депозит, доволі часто спадкоємці стикаються з несподівакною -наявністю заповідального розпорядження.

Згідно із ст. 1228 ЦК вкладник може розпоряджатися правом на банквський вклад на випадок власної смерті, здійснивши певне розпорядження у банку або склавши заповіт.

На якій підставі виникає спадкування права на вклад?

Входження права на вклад до складу спадщини не залежить від способу розпорядження цим правом.

Підставами виникнння спадкування права на вклад є:

заповіт;
заповідальне розпорядження;
загальні норми спадкування за законом.

Як оформити розпорядження?

Заповідальне розпорядженні має містити дані щодо особи спадкоємця вкладу. Оформлення документу здійснюється удвох варіантах:

як окремий пункт у договорі банківського вкладу (депозиту);
як окремий документ.

Щодо нюансів отримання документу

Нотаріальне посвідчення розпорядження не є обов’язковим. У разі наявності декількох спадкоємців заповідальне розпорядження на вклад буде належати особі, вказаній у розпорядженні у якості вигодоотримувача.

Норми про спільне майно подружжя поширюються на банківський вклад, тому іншому з подружжя надається право на отримання ½ частини вкладу попри наявність заповідального розпорядження.

Однак практика знає випадки, коли одному з подружжя взагалі не відомо про існування заповідального розпорядження або воно з тієї чи іншої причини виявляється спірним. У такому випадку варто звертатися до суду.

З судівської практики

Юристи розповідають про ситуацію, коли клієнтка, втративши чоловіка, яким за життя було укладено депозитний договір щодо переходу по його смерті 100% вкладу у власність сина, не погодилася із заповідальним розпорядженням, оскільки сума, покладена на депозит, є спільною власністю подружжя. Вона звернулася до суду з позовом щодо визнання заповідального розпорядження недійсним.

Судом позов був задоволений частково, оскільки клієнтка не давала згоди на передання коштів іншій особі. У підсумку заповідальне розпорядження було визнане судом недійсним у частині ½ майна позивачки.

Протягом якого терміну можна оскаржувати заповідальне застереження?

Жодного терміну щодо цього законодавством не встановлено, та все ж зволікати із зверненням до суду юристи не радять, оскільки у разі пропуску трирічного терміну позовної давності (рахується з дати укладання банківського договору про вклад), за вимогою відповідача суд може відмовити у позові.

Щодо різниці між заповітом та заповідальним розпорядженням

Згідно закону, оформленням заповіту займається безпосередньо нотаріус (або інша уповноважена особа), він складається за певною формою, вимогами до змісту й порядку складання та вноситься у відповідний держреєстр заповітів. Про наявність заповіту нотаріус дізнається у ході відкриття спадкової справи, по отриманні відповідних даних із зазначеного реєстру.

Оформлення заповідального розпорядження здійснюється без участі нотаріуса. Його підписують сторони, причому від імені банку (іншої фінансової установи) заповідальне розпорядження підписується співробітником, уповноваженим на провадження таких дій.

Заповідальне розпорядження не відображається у жодному реєстрі. Про наявність документу стає відомо по відкритті спадкової справи, коли:

нотаріус отримує відповідь на свій запит від працівників банку щодо того, чи є за померлим відкриті рахунки, зокрема депозитні;
нотаріус отримує інформацію від спадкоємців щодо наявності розпорядження.

Щодо терміну дії заповідального розпорядження

Дія документу поширюється на увесь час дії банківського договору про вклад. У разі смерті спадкодавця (вкладника) документ є чинним до моменту, коли особа, вказана у розпоряджені як спадкоємець, набуде право власності на вклад, або
до того моменту, коли суд визнає розпорядження недійсним.

272 перегляди