Від БЗВП до «Основ національного спротиву»: що зміниться для студентів, шкіл і держслужби після нового закону
У 2026 році в Україні офіційно змінюється підхід до підготовки громадян до оборони держави. Верховна Рада ухвалила Закон №4826-IX, який скасовує класичну модель базової загальновійськової підготовки (БЗВП) для студентів та запроваджує нову систему — підготовку до національного спротиву. Ці зміни стосуються не лише закладів вищої освіти, а й шкіл, цивільного населення, майбутніх держслужбовців, кандидатів до прокуратури та поліції.
Для багатьох громадян нові правила вже викликають запитання: чи стане курс обов’язковим, чи можуть відрахувати за відмову від навчання, хто звільняється від проходження підготовки та як нові вимоги вплинуть на майбутнє працевлаштування. Як юрист, зазначу: йдеться не лише про освітню реформу, а про комплексну зміну підходу держави до оборонної готовності суспільства.
Що передбачає Закон №4826-IX
25 березня 2026 року Верховна Рада ухвалила Закон №4826-IX, а 9 квітня його підписав Президент України. Документ вносить зміни до низки нормативних актів, пов’язаних із національним спротивом, освітою, державною службою та військовою підготовкою громадян.
Основна ідея закону полягає у переході від вузької моделі військової підготовки до ширшої концепції готовності суспільства до дій в умовах воєнного стану, кризових ситуацій та загроз національній безпеці.
На практиці це означає:
- скасування традиційної БЗВП для студентів;
- запровадження нового обов’язкового курсу «Основи національного спротиву»;
- оновлення шкільного предмета «Захист України»;
- створення центрів підготовки цивільного населення;
- нові вимоги до кандидатів на державну службу, службу в поліції та прокуратурі.
Що таке національний спротив
Національний спротив — це система заходів, спрямованих на підготовку населення до оборони держави в особливий період або під час збройної агресії. Його правову основу визначає Закон України «Про основи національного спротиву».
Система включає:
- територіальну оборону;
- рух опору;
- підготовку цивільного населення до дій у кризових ситуаціях;
- формування навичок безпеки та виживання;
- взаємодію населення із силами оборони.
Фактично держава переходить до моделі, де оборонна готовність розглядається не лише як обов’язок військових, а як елемент загальної безпеки суспільства.
Чому відмовляються від БЗВП
Базова загальновійськова підготовка тривалий час була складовою навчання у вишах і фахових коледжах. Вона включала теоретичні заняття та практичні елементи військового вишколу.
Однак після початку повномасштабної війни стало очевидно, що старий формат не повністю відповідає сучасним загрозам. Частина програм була надто формальною, а деякі практичні модулі — складними для реалізації в умовах воєнного стану.
Саме тому законодавець вирішив перейти до більш комплексної системи підготовки, яка поєднує:
- військові навички;
- домедичну допомогу;
- мінну безпеку;
- психологічну стійкість;
- цивільний захист;
- інформаційну безпеку;
- поведінку під час надзвичайних ситуацій.
Новий курс «Основи національного спротиву»
Однією з головних новацій стане обов’язкова дисципліна «Основи національного спротиву».
Її проходитимуть:
- студенти денної форми навчання;
- студенти дуальної форми навчання;
- здобувачі фахової передвищої освіти;
- студенти закладів вищої освіти.
Для заочної, вечірньої та інших форм навчання обов’язковість курсу не передбачена.
Навчання за новими програмами має стартувати з 1 жовтня 2026 року.
Які теми вивчатимуть студенти
Новий курс поєднуватиме теоретичну та практичну підготовку.
Теоретичний блок включатиме:
- правові основи національного спротиву;
- міжнародне гуманітарне право;
- структуру сектору безпеки та оборони;
- повноваження органів державної влади;
- цивільний захист;
- поведінку населення під час обстрілів;
- евакуацію;
- інформаційну гігієну;
- протидію ІПСО;
- психологічну стійкість;
- навігацію та орієнтування.
Практична частина охоплюватиме:
- домедичну допомогу;
- мінну безпеку;
- поводження зі зброєю;
- дії під час бойових дій;
- правила поведінки в кризових ситуаціях.
Практика може проходити:
- на полігонах;
- у тирах;
- на стрільбищах;
- у спеціалізованих навчальних центрах;
- у приміщеннях закладів освіти з використанням тренажерів та муляжів.
Чи можуть відрахувати за відмову від курсу
Так, така можливість прямо передбачена новими правилами.
Оскільки дисципліна стане обов’язковою складовою освітньої програми, її невиконання або неуспішне складання може бути підставою для відрахування студента.
Це означає, що:
- заклади освіти повинні внести курс до навчальних планів;
- правила проходження мають бути закріплені у внутрішніх положеннях;
- оцінка з дисципліни впливатиме на загальну академічну успішність.
На практиці студентам важливо заздалегідь з’ясувати:
- форму контролю;
- порядок оцінювання;
- можливість звільнення від окремих модулів;
- перелік необхідних документів.
Хто може бути звільнений від курсу
Закон передбачає категорії осіб, які можуть не проходити курс повністю або частково.
Від повного проходження можуть бути звільнені особи, які:
- проходили військову службу;
- вже вивчали аналогічну дисципліну;
- мають документ про проходження БЗВП;
- проживають на тимчасово окупованих територіях;
- навчаються не на денній чи дуальній формі.
Окремі категорії можуть бути звільнені від певних практичних модулів.
Зокрема:
- особи з інвалідністю;
- громадяни з медичними протипоказаннями;
- представники релігійних організацій, віровчення яких забороняє користування зброєю.
У таких випадках необхідно подати заяву та підтвердні документи.
Що зміниться у школах
Окремий блок змін стосується середньої освіти.
Підготовка до національного спротиву буде інтегрована в оновлений предмет «Захист України» для учнів старших класів.
У 10–11 класах школярі вивчатимуть:
- основи національної безпеки;
- роль ЗСУ;
- сучасні загрози;
- кібербезпеку;
- інформаційну війну;
- домедичну допомогу;
- поведінку під час надзвичайних ситуацій;
- безпечне користування цифровими технологіями.
Окремий акцент робиться саме на практичних навичках.
Центри підготовки цивільного населення
Закон також передбачає створення центрів підготовки громадян до національного спротиву.
Такі центри вже створюються або функціонують у низці областей України, зокрема у:
- Харківській;
- Київській;
- Львівській;
- Дніпропетровській;
- Одеській;
- Волинській;
- Закарпатській;
- Сумській;
- Хмельницькій областях.
У цих центрах цивільні громадяни зможуть пройти:
- стрілецьку підготовку;
- курси домедичної допомоги;
- мінну безпеку;
- тренування з виживання;
- навчання діям у кризових ситуаціях.
Важливо розуміти: проходження такої підготовки не прирівнюється до військової служби.
Нові вимоги до держслужби та правоохоронних органів
Однією з найважливіших новацій стали зміни щодо доступу чоловіків до 60 років до державної служби.
Після завершення воєнного стану для першого призначення на певні посади необхідно буде мати:
- військову службу;
- службу в резерві;
- службу в секторі безпеки й оборони;
- або пройти підготовку офіцерів запасу.
Нові правила стосуватимуться:
- державної служби;
- органів місцевого самоврядування;
- прокуратури;
- поліції.
Водночас вимоги не застосовуються до осіб, визнаних непридатними до військової служби за станом здоров’я.
Коли запрацюють нові вимоги
Закон встановлює перехідний період.
Норми щодо обов’язкової військової або резервної підготовки для вступу на держслужбу почнуть діяти не раніше ніж через один рік після припинення або скасування воєнного стану.
Це означає, що нинішнім студентам і молодим спеціалістам варто вже зараз планувати:
- проходження резервної служби;
- навчання на військовій кафедрі;
- підготовку офіцерів запасу;
- службу в секторі оборони.
Чи змінилася система підготовки офіцерів запасу
Для більшості студентів система військової кафедри залишається без суттєвих змін.
Підготовка офіцерів запасу й надалі проводитиметься:
- у військових вишах;
- у військових навчальних підрозділах ЗВО.
Для більшості спеціальностей така підготовка залишається добровільною.
Однак для студентів медичних і фармацевтичних спеціальностей військова підготовка офіцерів запасу медичної служби знову є обов’язковою.
Відмова від її проходження може стати підставою для відрахування.
Практичні ризики та юридичні нюанси
На практиці нова система створює низку юридичних питань.
Серед найбільш поширених:
- порядок звільнення від практичних модулів;
- механізм оскарження відрахування;
- підтвердження медичних підстав;
- відповідність внутрішніх документів вишів закону;
- захист прав студентів у разі спорів.
Також важливо враховувати, що значна частина процедур буде деталізована підзаконними актами МОН, Міноборони та Кабінету Міністрів України.
Саме тому найближчі роки супроводжуватимуться формуванням нової адміністративної та судової практики.
Що варто зробити студентам уже зараз
Щоб уникнути проблем після запуску нових правил, рекомендую:
- перевірити навчальні плани свого закладу освіти;
- уточнити порядок впровадження нового курсу;
- з’ясувати форму оцінювання;
- підготувати документи для можливого звільнення від окремих модулів;
- стежити за оновленнями внутрішніх положень ЗВО.
Для тих, хто планує кар’єру в держсекторі, важливо вже зараз оцінити можливість:
- проходження резервної служби;
- військової підготовки;
- навчання на військовій кафедрі.
Скасування БЗВП та запровадження системи підготовки до національного спротиву — одна з наймасштабніших реформ у сфері безпеки та освіти за останні роки. Вона змінює не лише формат навчання студентів, а й підхід держави до підготовки суспільства до кризових ситуацій та оборони країни.
Для студентів це означає появу нового обов’язкового курсу з реальними наслідками у разі його невиконання. Для шкіл — оновлення змісту предмета «Захист України». Для цивільного населення — створення центрів практичної підготовки. А для майбутніх держслужбовців — нові вимоги до професійного шляху.
У таких умовах особливо важливо уважно стежити за змінами законодавства, своєчасно реагувати на нові вимоги та правильно оцінювати свої права й обов’язки. Саме грамотний юридичний підхід дозволяє уникнути ризиків і своєчасно адаптуватися до нових правил.
5 переглядів
