Відповідальність за домашнє насильство в Україні
Домашнє насильство — це не просто сварки чи конфлікти в сім’ї. Це системне порушення прав людини, що проявляється у різноманітних формах (фізичне, психологічне, економічне, сексуальне) і завдає страждань, страху чи шкоди здоров’ю.
В Україні правове регулювання відповідальності за домашнє насильство встановлено двома ключовими нормами:
- стаття 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) – адміністративна відповідальність за разові чи поодинокі випадки домашнього насильства й невиконання обмежувальних приписів;
- стаття 126-1 Кримінального кодексу України (ККУ) – кримінальна відповідальність за домашнє насильство, вчинене систематично, що завдало або могло завдати шкоди фізичному чи психічному здоров’ю потерпілої особи.
Зміни до КУпАП, закони про внесення коректив та уточнення у правозастосуванні останніх років також модифікували деякі деталі відповідальності та захисних механізмів.
Отже, основна законодавча канва сьогодні — це поєднане застосування адміністративної та кримінальної відповідальності залежно від характеру насильства (разовий чи систематичний) та його наслідків.
Форми домашнього насильства за законом
Щоб правильно застосувати норму й розуміти, що підпадає під відповідальність, важливо знати форми домашнього насильства, які визнає закон:
- Фізичне насильство. Усі дії, що призводять до тілесних ушкоджень чи загрози їх заподіяння: побої, штовхання, удари, задушення, обмеження рухів, неправомірне позбавлення волі тощо.
- Психологічне (психічне) насильство. Постійні образи, приниження, погрози, залякування, переслідування, ізоляція від спілкування чи сім’ї, контроль та залякування — усе це може становити психологічну шкоду.
- Економічне насильство. Контроль над фінансами, заборона працювати або отримувати доходи, відбирання житла, одягу, їжі, блокування доступу до майна або коштів, нав’язування фінансової залежності.
- Сексуальне насильство. Примушення до інтимних дій проти волі, шантаж, використання залежності, маніпуляцій у стосунках як форма примусу. Якщо сексуальне насильство в контексті сімейних або близьких відносин — воно може підлягати як кримінальній кваліфікації (наприклад, за спеціальними статтями про зґвалтування), так і вважатися частиною домашнього насильства.
Законодавство визнає й поєднання цих форм у межах одного правопорушення — це часто буває в реальності, коли фізична агресія супроводжується психологічним тиском чи контролем фінансів.
Адміністративна відповідальність
Коли застосовується
Адміністративна відповідальність настає у випадках поодинокого або першого прояву домашнього насильства, якщо не було тяжких тілесних ушкоджень, але були застосовані загрози, психологічний тиск, образи, економічне обмеження тощо.
Законодавчі зміни включили в текст статті також невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про своє місце проживання.
Санкції за статтею 173-2
Згідно з чинною редакцією:
- штраф у межах від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
- громадські роботи на строк від 30 до 40 годин, або
- адміністративний арешт до 10 діб
Якщо особа вже раніше була піддана адміністративному стягненню за домашнє насильство в межах року, санкції посилюються: штраф від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів, громадські роботи 40–60 годин або арешт до 15 діб.
Також законодавчі зміни передбачають, що особу, яка скоїла домашнє насильство або не виконала припис, можна затримати на строк до 3 годин для складання протоколу або до 12 годин для встановлення обставин правопорушення.
Закон України
Приклади застосування
У Тисменицькому районному суді Івано-Франківської області за 2024 рік було розглянуто 263 справи за 173-2; у 173 випадках накладено штраф або громадські роботи, деякі особи направлені на корекційну програму.
В одному випадку чоловік, що погрожував і ображав дружину, отримав протокол за ч. 1 ст. 173-2 та штраф.
Юридична Газета
Кримінальна відповідальність (ст. 126-1 ККУ)
Коли застосовується
Кримінальна відповідальність настає за домашнє насильство, вчинене систематично, тобто мінімум у трьох випадках, коли агресор здійснює фізичні, психологічні або економічні дії проти особи, з якою має або мав сімейні чи близькі стосунки.
Ця норма має на меті відмежувати разове порушення від стійкої моделі насильницької поведінки.
Санкції за ст. 126-1
За законодавством України та правозастосовчою практикою санкції статті 126-1 можуть включати:
- громадські роботи на строк від 150 до 240 годин;
- арешт до 6 місяців;
- обмеження волі до 5 років;
- позбавлення волі до 2 років.
Крім цього, закон передбачає інститут обмежувальних заходів (наприклад, судового припису) у справах про насильство за ознакою статі й домашнє насильство.
Обтяжуючі обставини
У ККУ передбачено обставини, що обтяжують відповідальність, якщо злочин вчинено:
- щодо подружжя, колишнього подружжя або особи, яка має близькі сімейні відносини з агресором;
- в присутності дитини;
- якщо потерпіла особа отримала тяжкі тілесні ушкодження або загрожувався її життю.
У постанові ККС ВС від 25 лютого 2021 року справі № 583/3295/19 суд підтвердив, що під об’єктивну сторону злочину за ст. 126-1 підпадає систематичне вчинення фізичних, психологічних або економічних дій.
Захисні механізми для постраждалих
Крім відповідальності кривдника, закон передбачає низку інструментів, що забезпечують захист для потерпілої особи:
Терміновий заборонний припис поліції
Припис може бути виданий негайно поліцією на строк до 10 діб і зобов’язує кривдника:
- залишити місце спільного проживання;
- не контактувати з потерпілою особою;
- не наближатися до неї чи її місця проживання.
Цей захід вводиться за заявою постраждалої чи з ініціативи поліції й може діяти ще до оформлення протоколу.
Судовий обмежувальний припис
На відміну від термінового, судовий припис видається судом на строк від 1 до 6 місяців, з можливістю продовження ще до 6 місяців. Він може містити заборону відвідувати місце проживання, контактувати або наближатися до потерпілої особи.
Корекційна програма для кривдників
Суд або поліція можуть направити кривдника на програму корекційної поведінки або агресії, тривалістю від кількох місяців до року. Мета — надати психологічну підтримку та змінити модель агресивного поведінки.
Обмежувальні заходи згідно з КК
Кримінальний кодекс через ст. 91-1 передбачає додаткові заходи, які можуть бути застосовані до осіб, визнаних винними в домашньому насильстві, навіть під час виконання вироку.
Верховний Суд України
Затримання для складання протоколу
Законодавчі зміни 2024 року дозволяють тимчасове затримання особи, підозрюваної в домашньому насильстві, на строк до 3 годин (або до 12 годин у певних випадках) з метою встановлення обставин, складання протоколу або ідентифікації.
Ці механізми мають на меті не лише покарати кривдника, але й створити умови для безпеки й захисту потерпілих у найкоротші строки.
Кроки притягнення кривдника до відповідальності
Процесуальна ланка притягнення виглядає так:
- Подання заяви в поліцію. Потерпіла особа або свідок звертаються до поліції, де фіксується факт насильства. Поліція повинна прибути, зафіксувати обставини та долучити докази.
- Складання протоколу або внесення у ЄРДР. У разі разового випадку — складається протокол адміністративного правопорушення за ст. 173-2 КУпАП. Якщо ознаки систематичного насильства або завдано серйозну шкоду — відкривається кримінальне провадження (внесення до ЄРДР).
- Винесення термінового припису (за потреби). Поліція може негайно вчинити заходи для захисту потерпілої особи.
- Збір доказів:
- Медичні довідки, висновки експертів;
- Психологічні висновки;
- Свідчення, фотографії, аудіо- чи відеозаписи;
- Інші документи, що підтверджують фінансовий або матеріальний контроль.
5. Судове рішення. У адміністративному провадженні суд вирішує питання протягом короткого строку (зазвичай кілька днів). У кримінальному — проводиться досудове слідство, призначаються експертизи, формується обвинувальний акт, і справа розглядається в суді.
6. Застосування санкцій та захисних заходів. Суд ухвалює рішення, застосовує відповідне покарання чи припис, визначає строки та обмеження.
Проблемні моменти та тенденції в практиці
- Поняття «систематичність» — одна з найскладніших проблем у застосуванні ст. 126-1. Судова практика вважає, що потрібно мінімум три випадки або наявність факту адміністративного стягнення раніше.
- Адміністративні протоколи можуть бути складені за кілька днів після звернення, але часто потерпілі затягують, бо не знають свої права.
- Деякі випадки закриваються через пропуск строку притягнення або відсутність доказів.
- У кримінальному провадженні можуть виникати сукупності з іншими статтями (наприклад, тілесні ушкодження, статеві злочини тощо). У таких випадках законодавство передбачає, що якщо одна з частин злочину підпадає під ст. 126-1 — його застосування домінує або виступає поряд із іншими кваліфікаціями.
Домашнє насильство в Україні — це не приватна родинна справа, а серйозна суспільна проблема, яку закон визнав і для якої встановив конкретні санкції та захисні механізми.
- За одиничні випадки застосовується адміністративна відповідальність за ст. 173-2 КУпАП зі штрафом, громадськими роботами чи арештом.
- За систематичні знущання — кримінальна відповідальність за ст. 126-1 ККУ із набагато суворішими покараннями.
- Закон також передбачає механізми захисту потерпілих: терміновий припис поліції, судовий припис, корекційні програми, затримання для складання протоколу.
- Практика застосування іноді ускладнюється питанням систематичності, строками притягнення та доказами.
- Допомога адвоката, уважне ставлення до процедур і документів — ключ до справедливого результату.
Тема домашнього насильства — болюча, але надзвичайно актуальна. Закон дає інструменти, але сила їх реалізації залежить від обізнаності постраждалих, рішучості поліції, компетентності судів і підтримки правозахисників.
26 переглядів