Головна » Військові питання » Військовослужбовець «поза штатом» через тривале лікування: які виплати зберігаються та яку допомогу можна отримати у 2026 році

Військовослужбовець «поза штатом» через тривале лікування: які виплати зберігаються та яку допомогу можна отримати у 2026 році

Тривале лікування інфекційного захворювання може істотно вплинути на проходження військової служби. Якщо стан здоров’я потребує тривалого медичного спостереження та лікування, військовослужбовця за певних умов можуть зарахувати у розпорядження командира, що на практиці часто називають перебуванням «поза штатом».

Водночас таке зарахування саме по собі не означає автоматичної втрати грошового забезпечення. Законодавство передбачає окремі правила оплати періоду лікування, перебування у розпорядженні та надання матеріальної допомоги. Причому у 2026 році порядок має важливі нюанси, які варто враховувати під час підготовки рапорту та перевірки нарахувань.

Чи зберігається грошове забезпечення під час тривалого лікування

За загальним правилом за військовослужбовцем, який безперервно перебуває на лікуванні у закладі охорони здоров’я або у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою, зберігається грошове забезпечення за останньою займаною штатною посадою.

У чинному порядку Міністерства оборони передбачено, що така виплата здійснюється не більше чотирьох місяців поспіль з дня вибуття з військової частини, якщо законодавством не передбачено можливості більш тривалого лікування. Після спливу чотирьох місяців збереження грошового забезпечення можливе за наявності висновку військово-лікарської комісії про необхідність тривалого лікування та відповідного рішення командира військової частини. Загальна тривалість безперервного лікування та відпустки зі збереженням грошового забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль.

Це означає, що саме по собі перевищення чотиримісячного строку не припиняє виплати автоматично. Однак для продовження відповідної гарантії необхідні передбачені законодавством медичні та кадрові рішення.

Окремо слід враховувати зміни, внесені у 2025–2026 роках до нормативного регулювання лікування військовослужбовців. Зокрема, загальний строк безперервного перебування на лікуванні та у відповідній відпустці зі збереженням грошового і матеріального забезпечення залишається обмеженим 12 місяцями поспіль.

Що відбувається після зарахування у розпорядження

Поняття «поза штатом» у побуті зазвичай використовується для ситуації, коли військовослужбовця зараховують у розпорядження відповідного командира. При цьому важливо не ототожнювати перебування у розпорядженні з припиненням військової служби.

Для військовослужбовців Збройних Сил України загальне правило полягає в тому, що після зарахування у розпорядження грошове забезпечення за останньою штатною посадою зберігається не більше двох місяців. Після спливу цього строку грошове забезпечення, за загальним правилом, виплачується у меншому обсязі — зокрема, у вигляді окладу за військовим званням.

Однак тут є принципово важлива деталь: період перебування на лікуванні не зараховується до двомісячного строку перебування у розпорядженні.

Тобто ситуація не повинна виглядати так: військовослужбовця зарахували у розпорядження, він два місяці лікувався, а після повернення до військової частини йому одразу повідомляють, що строк виплати за останньою посадою вже завершився. Чинний порядок прямо передбачає виключення з відповідного періоду, зокрема часу перебування на лікуванні та у відпустці.

Тому при перевірці правильності нарахувань необхідно встановити не лише дату наказу про зарахування у розпорядження, а й фактичні періоди лікування та відпусток.

Особливості для військовослужбовців, яких вивели в розпорядження через стан здоров’я

Необхідно також розмежовувати різні правові підстави зарахування у розпорядження.

Наприклад, у 2026 році окремо врегульовано ситуацію військовослужбовців, які через поранення, контузію, травму або каліцтво, пов’язані із захистом Батьківщини, були визнані ВЛК непридатними до військової служби з переоглядом через 6–12 місяців і зараховані у розпорядження.

Для таких осіб протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження, без урахування часу лікування та відпустки, зберігається грошове забезпечення за останньою посадою. Після двох місяців передбачені оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у визначеному законодавством розмірі.

Ця спеціальна норма стосується саме визначеної категорії військовослужбовців, тому її не можна автоматично поширювати на кожного військового, який перебуває «поза штатом» через хворобу.

Чи передбачена окрема допомога при гепатиті, ВІЛ/СНІД або туберкульозі

Так. У 2026 році для військовослужбовців Збройних Сил України передбачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення.

Однією з прямо визначених підстав для її виплати є захворювання військовослужбовця на:

туберкульоз;
ВІЛ/СНІД;
вірусний гепатит B;
вірусний гепатит C.

Відповідна підстава передбачена рішенням Міністра оборони України від 6 січня 2026 року № 38/уд, яким визначено підстави для виплати такої допомоги у 2026 році. Цю інформацію також підтверджує офіційний довідник Міністерства оборони.

Отже, якщо у військовослужбовця документально підтверджено одне із зазначених захворювань, він може претендувати на матеріальну допомогу незалежно від того, чи перебуває він у цей момент на лікуванні або вже зарахований у розпорядження. Водночас конкретна можливість виплати залежить від дотримання умов, установлених для відповідного року.

Допомога не виплачується автоматично

Одна з найбільш поширених помилок — очікування, що після встановлення відповідного діагнозу військова частина автоматично нарахує матеріальну допомогу.

Це не так. Для отримання допомоги військовослужбовець повинен подати рапорт командиру (начальнику) із зазначенням підстави та додати документи, які підтверджують право на виплату. Серед документів можуть використовуватися виписний епікриз, виписка з медичної карти, довідка про захворювання, постанова ВЛК або інший документ, передбачений відповідними правилами.

Виплата проводиться на підставі наказу командира та в межах наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого кошторисом.

Тому з юридичної точки зору важливо не обмежуватися усним повідомленням медичної служби або командира про наявність захворювання. Якщо особа претендує на матеріальну допомогу, необхідно належним чином оформити рапорт і підтвердити медичними документами відповідну підставу.

Чи можна отримати допомогу, якщо захворювання виникло наприкінці 2025 року

У 2026 році правила передбачають важливий виняток щодо подій, які настали у попередньому році.

Офіційний довідник Міністерства оборони зазначає, що за окремими підставами допомога може виплачуватися у 2026 році, якщо відповідна подія настала у 2026 році або у грудні 2025 року, за умови, що право на допомогу не було реалізовано у рік настання події. До таких підстав належить, зокрема, захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД або вірусний гепатит B чи C.

Тому твердження, що будь-який діагноз автоматично дає можливість отримати виплату наступного року, було б неправильним. Для 2026 року необхідно враховувати конкретну дату виникнення відповідної події та умови, встановлені рішенням Міністра оборони.

Що робити, якщо допомогу не виплатили

Якщо військовослужбовець має документально підтверджене захворювання, яке входить до переліку підстав для матеріальної допомоги, але кошти не були виплачені, насамперед варто перевірити, чи подавався рапорт та чи були до нього додані необхідні документи.

Якщо рапорт подавався, доцільно отримати інформацію про його реєстрацію та подальший розгляд. У разі бездіяльності командування військовослужбовець може звернутися зі скаргою до вищого командування або використати передбачені законом способи захисту права.

При цьому необхідно розуміти різницю між правом на матеріальну допомогу та правом на збереження грошового забезпечення під час лікування. Це два різні види гарантій. Наявність захворювання, яке дає право на матеріальну допомогу, не означає автоматичного продовження виплати грошового забезпечення за останньою посадою понад встановлений законом строк.

Тривале лікування та зарахування військовослужбовця у розпорядження не означають автоматичної втрати всіх виплат. За період лікування грошове забезпечення за останньою посадою може зберігатися до чотирьох місяців, а за наявності передбачених законодавством підстав — загалом до 12 місяців безперервного лікування та відповідної відпустки.

Після зарахування у розпорядження діє окреме правило щодо двох місяців виплати за останньою посадою, але час лікування та відпустки до цього строку не включається.

Крім того, у 2026 році військовослужбовці, які мають туберкульоз, ВІЛ/СНІД або вірусний гепатит B чи C, можуть отримати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення. Для цього необхідно подати рапорт та документи, що підтверджують відповідну підставу.

На практиці найбільше значення мають документи: висновок ВЛК, медичні виписки, наказ про зарахування у розпорядження, документи про періоди лікування та належним чином зареєстрований рапорт на отримання допомоги. Саме їх наявність дозволяє обґрунтовано вимагати передбачені законодавством виплати та, за необхідності, захищати своє право перед командуванням або в установленому законом порядку.

4 перегляди