Головна » Правові питання » Запобігання домашньому насильству під час війни

Запобігання домашньому насильству під час війни

Під час війни таке, на жаль, поширене у нашому суспільстві явище, як, домашнє насильство, набуває більш небезпечних рис, ніж у мирний час. До його проявів призводять негаразди, загострені війною: зниження рівня доходів, ріст безробіття, втрата багатьма місць проживання та інш.

Сьогодні жертвам домашнього насильства стає все складніше шукати вихід, адже нерідко вони просто не знають, кого мають просити про допомогу, знаходячись у великій фізичній та матеріальній залежності від кривдників. А між тим замовчування таких випадків може призвести до рецидиву, причому повторне їх вчинення часто буває ще більш жорстоким через відчуття безкарності кривдником і завдають жертві ще більшої шкоди.

Тому під час війни постраждалі від домашнього насильства не лише мають право просити допомоги, а й повинні отримувати її у повному обсязі. Жодним чином війну не можна вважати фактором, виправдовуючим нереагування з боку суспільства та держави на вчинення насильства. Сьогодні, як ніколи, важливо з увагою ставитися до цієї проблеми.

Визначення діяння

Згідно ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 за № 2229-VIII домашнє насильство є діянням (дією або бездіяльністю) фізичного, психологічного сексуального, економічного характеру, вчиненого в сім’ї, поміж родичами, подружжям (як нинішнім, так і колишнім), іншими особами, які спільно проживали (проживають), але не перебувають у родинних (подружніх) стосунках. У якості насильства розглядається також погроза його вчинення.

Про ратифікацію Стамбульської конвенції

Першого листопада 2022 року набула чинності Стамбульська конвенція (Конвенція Ради Європи), метою якої є сприяння запобіганню та протидії насильству щодо жінок та їх захисту від проявів домашнього насильства.

Згідно цього документу, насильство проти жінок є порушенням фундаментальних прав людини та проявом гендерної дискримінації. Конвенцією визначається перелік дій, які необхідно криміналізувати. Серед них – вчинення, зокрема, фізичного, психологічного, економічного та сексуального насильства.

Стамбульська конвенція проголошує необхідність захисту представниць слабкої статі від усіх форм дискримінації та насильства, рівність між чоловіками та жінками, представляє політику та заходи, спрямовані на захист жертв насильства та допомогу їм у мирний час та під час війни. Угода грунтується на принциповому твердженні, що до домашнього насильства не можна ставитися, як до приватної справи: подолання проблеми вимагає докладення спільних зусиль громадськості та органів влади (міської та державної).

Стамбульською конвенцією передбачено створення спеціалізованих сервісів для дівчат і жінок – жертв домашнього насильства.

Куди жертви домашнього насильства можуть звернутися за допомогою?

Зазнавши насильства, слід звернутися в поліцію. Якщо діяння відбулося у присутності дитини, необхідно вказати на це, адже у такому випадку дитина вважається жертвою і потребує захисту. Поліцією протиправні діяння мають бути припинені. Після оцінки ризиків, поліцейські приймають рішення щодо винесення кривднику термінового заборонного припису. У разі завдання жертві тілесних ушкоджень вона повинна звернутися до лікарів, повідомивши їх про ситуацію.

Також постраждалі можуть звернутися:

до служби у справах дітей;
до органів управління освітою;
до навчальних закладів;
до установ та органів системи освіти;
до органів, установ, закладів охорони здоров’я;
до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
до суду;
до прокуратури.

Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися за підтримкою до спеціальних служб:

притулку;
центру медико-соціальної реабілітації;
мобільної бригади соціально-психологічної допомоги;
установи для постраждалих;
на Національну гарячу лінію: 0 800 500 335 (стаціонарний номер), 116 123 (мобільний).

Про заходи щодо обмеження кривдника

З метою захисту постраждалих державою передбачено ряд спеціальних дій щодо кривдника. Винному у скоєнні домашнього насильства можуть:

винести терміновий заборонний припис;
видати обмежувальний припис;
поставити на спеціальний облік;
направити на проходження спеціальної програми формування ненасильницької моделі поведінки;
притягнути до кримінальної відповідальності.

Резюме

Одне з найбільш аморальних, неприпустимих явищ – домашнє насильство та насильство щодо жінок – не може залишатися невидимим і безкарним. Залишається сподіватися, що ратифікація міжнародної Стамбульської конвенції стане єфективною перепоною на шляху розвитку цього огидного явища як у мирний час, так і під час війни.

443 перегляди