Головна » Військові питання » Звільнення військовослужбовця із ЗСУ за скоєні злочини

Звільнення військовослужбовця із ЗСУ за скоєні злочини

Питання мобілізації та проходження військової служби в Україні стало особливо актуальним у зв’язку з воєнним станом та широкомасштабною збройною агресією росії. На тлі цього неодноразово піднімалася тема служби у Збройних Силах України осіб, які мали судимість або притягалися до кримінальної відповідальності. У суспільстві тривають дискусії щодо можливості мобілізації засуджених та особливостей їх правового статусу.

У квітні 2024 року Верховна Рада ухвалила новий Закон про мобілізацію, а також у першому читанні прийняла законопроєкт, що передбачає можливість мобілізації певних категорій засуджених осіб. Це стало підставою для обговорення того, які саме злочини є несумісними з військовою службою і які правові наслідки очікують військовослужбовців, якщо вони вчиняють кримінальні правопорушення під час служби.

Нормативне регулювання

Збройні сили України функціонують на основі складної системи законів і підзаконних актів. Основні норми закріплені в:

Законі України «Про військовий обов’язок і військову службу»;
Кримінальному кодексі України;
Дисциплінарному статуті ЗСУ;
Положеннях про проходження військової служби.

Найважливішою у контексті звільнення через скоєння злочинів є стаття 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». У ній передбачено, що військовослужбовець може бути звільнений у разі наявності обвинувального вироку суду, який передбачає:

позбавлення волі;
обмеження волі;
позбавлення військового звання.

Таким чином, лише сам факт притягнення до кримінальної відповідальності не завжди є підставою для звільнення, однак обвинувальний вирок суду автоматично тягне за собою розірвання відносин із військовою службою.

Які злочини є несумісними з військовою службою

Не всі злочини автоматично унеможливлюють проходження служби. Водночас закон прямо забороняє мобілізацію або подальшу службу осіб, які мають судимість за найтяжчі категорії кримінальних правопорушень. Серед них:

злочини проти основ національної безпеки України;
умисне вбивство двох або більше осіб;
умисне вбивство з особливою жорстокістю або у поєднанні зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством;
особливо тяжкі корупційні кримінальні правопорушення;
злочини, передбачені статтями 152–156–1, 258–258–6, ч. 4 ст. 286–1, ст. 348 Кримінального кодексу України;
кримінальні правопорушення, вчинені службовими особами, які займали особливо відповідальне становище (підпункт 1 пункту 3 примітки до ст. 368 КК України).

Якщо така судимість не знята або не погашена у встановленому законом порядку, особа не може служити у ЗСУ.

Стаття 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу»

Ця стаття є ключовою для розуміння підстав звільнення. Вона визначає, що військовослужбовець підлягає звільненню:

у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду, який передбачає реальне покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі;
якщо військовослужбовця позбавлено військового звання.

Така норма покликана забезпечити високі моральні та етичні стандарти у війську. Армія не може залишати у своєму складі осіб, засуджених за тяжкі злочини, оскільки це підриває довіру до ЗСУ та дисципліну.

Кримінальні правопорушення та їх приклади

Важливою є категорія злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, які найчастіше стають підставою для звільнення:

Стаття 258 КК України (терористичний акт) – вибух, підпал чи інші дії, що загрожують життю чи здоров’ю людей, із метою залякування населення.
Статті 152–156–1 КК України – зґвалтування, сексуальне насильство, примушування до статевих зносин, дії сексуального характеру з неповнолітніми.
Стаття 348 КК України – посягання на життя працівника правоохоронного органу, військовослужбовця, члена громадського формування чи їх близьких родичів.
Стаття 286–1 ч. 4 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, що спричинило загибель кількох осіб.

Ці злочини є настільки суспільно небезпечними, що подальше проходження військової служби особою, засудженою за них, є неможливим.

Наслідки обвинувального вироку

Отримання обвинувального вироку для військовослужбовця має одразу кілька важливих наслідків:

Звільнення зі служби – обвинувальний вирок є беззаперечною підставою для припинення служби у ЗСУ.
Юридична відповідальність – особа відбуває покарання, встановлене судом (ув’язнення, обмеження волі тощо).
Позбавлення військового звання – це не лише формальність, а й серйозна репутаційна втрата, яка впливає на всю подальшу кар’єру.
Обмеження у правах – засуджені військовослужбовці можуть втратити право обіймати певні посади, брати участь у державній службі.
Можливість відновлення – у випадку зняття судимості та реабілітації особа може претендувати на відновлення прав, однак повернення до лав ЗСУ у більшості випадків є малоймовірним.

Практичні аспекти звільнення

На практиці звільнення військовослужбовця за скоєні злочини відбувається у кілька етапів:

повідомлення командування про наявність обвинувального вироку;
видання наказу про звільнення;
внесення змін до облікових документів;
позбавлення звання (за необхідності).

Затягування процесу часто пов’язане з бюрократичними процедурами, проте юридичний факт вироку є достатньою підставою для негайного звільнення.

Звільнення військовослужбовця із ЗСУ за скоєні злочини – це механізм, спрямований на збереження дисципліни, моральних та правових стандартів у війську. Законодавство України, зокрема стаття 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» та положення Кримінального кодексу, чітко встановлюють перелік підстав для такого звільнення.

Обвинувальний вирок суду тягне за собою як припинення служби, так і юридичну відповідальність, включаючи позбавлення волі, звання та інших прав. Водночас захист прав військовослужбовця у процесі розгляду справи є важливим елементом, який забезпечує баланс між інтересами армії та правами людини.

16 переглядів