Головна » Економічні питання » Арешт рахунків по-новому: які зміни запрацюють в Україні з 23 жовтня 2026 року

Арешт рахунків по-новому: які зміни запрацюють в Україні з 23 жовтня 2026 року

Арешт банківського рахунку для боржника — це не просто заборона користуватися грошима. Він може ускладнити оплату житла, лікування, придбання продуктів та виконання інших повсякденних фінансових зобов’язань.

Водночас для стягувача арешт коштів є одним із механізмів реального виконання судового рішення. Саме тому законодавство поступово переходить до більш автоматизованої моделі взаємодії між виконавцями, банками, платіжними установами та державними реєстрами.

З 23 жовтня 2026 року починають діяти основні положення Закону України № 4833-IX від 7 квітня 2026 року. Його офіційна назва — Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження».

Тому говорити лише про «новий закон про арешт рахунків» не зовсім правильно. Насправді йдеться про комплексне оновлення виконавчого провадження, у межах якого істотно змінюються і правила роботи з коштами боржників.

Що саме змінюється з 23 жовтня 2026 року

Одна з ключових змін — ширше використання електронної інформаційної взаємодії.

Нові правила передбачають взаємодію автоматизованої системи виконавчого провадження з банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг та емітентами електронних грошей.

Для виконавця це означає можливість отримувати інформацію про рахунки та електронні гаманці боржника, їхні номери, види рахунків, залишки коштів, а також операції за визначений період. Закон також передбачає отримання інформації про певні договори банківського сейфа та заставні зобов’язання у випадках, визначених законом.

Фактично система виконання рішень стає більш цифровою: замість значної частини паперових запитів та обміну документами використовуватиметься електронна взаємодія.

Це важливо як для стягувача, так і для боржника. Перший отримує більш оперативний механізм пошуку активів, а другий має враховувати, що приховати наявність рахунків або електронних грошей шляхом використання різних фінансових установ буде складніше.

Чи зможуть арештовувати електронні гроші

Так. Закон прямо поширює відповідні правила не лише на кошти на банківських рахунках, а й на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях.

Виконавець отримує повноваження накладати арешт на кошти та електронні гроші боржника в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до нової редакції правил, звернення стягнення на кошти або електронні гроші передбачає отримання інформації про відповідні рахунки чи електронні гаманці, накладення арешту, а надалі — списання коштів у межах процедури примусового виконання.

При цьому арешт поширюватиметься також на кошти, які надійдуть на рахунок, відкритий після винесення постанови про арешт.

Тобто відкриття нового рахунку після накладення арешту саме по собі не повинно дозволити уникнути дії арешту.

Коли саме накладається арешт на знайдені кошти

Нові положення встановлюють конкретний строк для накладення арешту.

Якщо кошти або електронні гроші боржника виявлено на відповідних рахунках чи електронних гаманцях, арешт має бути накладений не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення.

Постанова про арешт направляється банкам, фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг та іншим відповідним суб’єктам у день її винесення.

Це має скоротити проміжок часу між виявленням активів боржника та фактичним блокуванням можливості розпоряджатися ними.

Водночас арешт не означає, що будь-які кошти на будь-якому рахунку можуть бути заблоковані без винятків. Закон передбачає категорії коштів і рахунків, на які заборонено звертати стягнення або накладати арешт.

Які кошти не можна арештовувати

Закон зберігає перелік спеціальних рахунків та коштів, на які не допускається звернення стягнення або накладення арешту.

До них, зокрема, належать кошти на єдиному рахунку, визначеному Податковим кодексом, окремі рахунки платників податків у системах електронного адміністрування ПДВ та акцизного податку, а також кошти на низці рахунків зі спеціальним режимом використання.

Окремі обмеження встановлені і для коштів, які використовуються у спеціальних фінансових механізмах, передбачених законодавством.

Тому якщо банк заблокував кошти, які, на думку боржника, належать до категорії захищених законом, необхідно не просто звертатися до банку з проханням «розблокувати рахунок», а встановити правову підставу арешту та статус конкретних коштів.

Що буде, якщо борг повністю погашено

Однією з важливих новацій є механізм автоматизації наслідків погашення заборгованості.

Закон передбачає нову статтю 39-1 Закону України «Про виконавче провадження». Вона стосується ситуацій, коли сума стягнення не перевищує десяти мінімальних заробітних плат, установлених законом про Державний бюджет України на 1 січня відповідного року.

Якщо необхідна сума надходить на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця і цього достатньо для задоволення вимог стягувача, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та інших передбачених законом платежів, автоматизована система виконавчого провадження формує повідомлення про погашення заборгованості.

Таке повідомлення є підставою для виключення інформації про боржника з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з коштів, електронних грошей і визначених законом цінних паперів.

Повідомлення надсилається фінансовій установі в день його формування, а банк або інший відповідний суб’єкт має зняти арешт не пізніше наступного дня після отримання повідомлення.

Для 2026 року мінімальна заробітна плата з 1 січня становить 8647 грн. Отже, десять таких розмірів — 86 470 грн. Водночас при застосуванні цієї норми слід враховувати саме показник, встановлений законом на 1 січня відповідного року.

Що зміниться для приватних виконавців

Закон також уточнює територіальні правила роботи приватних виконавців. Документ передбачає, що приватний виконавець приймає виконавчі документи за місцем проживання, перебування або роботи боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням юридичної особи або майна боржника.

Водночас кошти на рахунках та електронні гаманці боржника-резидента України не визначають місце виконання для цілей прийняття документа приватним виконавцем.

Після відкриття провадження виконавчі дії у провадженнях приватного виконавця можуть здійснюватися на всій території України. Це має практичне значення для випадків, коли майно або фінансові активи боржника знаходяться в різних регіонах.

Чи означає новий порядок, що всі рахунки одразу заблокують

Ні. Сам факт існування у людини банківського рахунку не є самостійною підставою для арешту. Арешт застосовується в межах відповідного виконавчого провадження та для забезпечення реального виконання рішення.

Виконавець накладає арешт у межах суми стягнення з урахуванням передбачених законом платежів. При цьому закон містить винятки щодо коштів та рахунків, на які арешт або звернення стягнення не допускаються.

Тому повідомлення про те, що «з 23 жовтня 2026 року держава автоматично заблокує всі банківські рахунки боржників», не відповідає змісту прийнятого закону.

Зміни стосуються насамперед механізму виявлення активів, електронної взаємодії та виконання вже наявних рішень.

Що робити, якщо рахунок незаконно заблокували

Якщо після накладення арешту ви вважаєте, що виконавець порушив закон, перш за все потрібно отримати інформацію про виконавче провадження та постанову, на підставі якої заблоковано кошти.

Далі необхідно встановити:

хто є виконавцем;
яке рішення виконується;
суму заборгованості;
на які саме рахунки накладено арешт;
чи належать кошти до категорії, на яку заборонено звертати стягнення;
чи не перевищує арешт суму, визначену виконавчим документом та законом.

Якщо арешт накладено з порушенням процедури або заблоковано кошти, які мають спеціальний правовий захист, дії чи бездіяльність виконавця можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

У такій ситуації важливо не обмежуватися телефонною розмовою з банком. Потрібно працювати саме з документами виконавчого провадження, оскільки банк, як правило, виконує отриману постанову в межах своїх повноважень.

Що варто знати боржникам до 23 жовтня

Нові правила роблять виконавче провадження більш цифровим і прискорюють обмін інформацією між виконавцями та фінансовими установами.

Для боржника це означає, що ігнорувати відкрите виконавче провадження стає ще ризикованіше. Водночас закон не скасовує встановлених законом обмежень щодо арешту окремих коштів та не передбачає автоматичного блокування всіх рахунків громадян.

Якщо ви вже маєте заборгованість і знаєте про відкрите виконавче провадження, варто заздалегідь перевірити його стан, суму боргу та підстави застосованих заходів. Якщо ж рахунок уже заблоковано, потрібно встановити законність арешту та перевірити, чи не належать кошти до категорії, захищеної від стягнення.

З 23 жовтня 2026 року ключову роль відіграватиме саме цифрова взаємодія: інформація про рахунки, електронні гаманці та рух коштів ставатиме доступнішою для виконавців у межах передбачених законом процедур. Тому своєчасне реагування на виконавче провадження залишається одним із найважливіших способів захистити свої фінансові права.

11 переглядів