Головна » Військові питання » Бойові виходи не підтверджені документами: як довести право на статус УБД

Бойові виходи не підтверджені документами: як довести право на статус УБД

Для військовослужбовця участь у бойових виходах — це реальна частина служби. Проте під час оформлення статусу учасника бойових дій вирішальне значення має не лише те, що людина фактично виконувала бойові завдання, а й те, чи збереглися документи, здатні це підтвердити.

На практиці трапляються ситуації, коли військовий перебував у районі бойових дій, виконував завдання, але в документах немає потрібного запису. Відсутній бойовий наказ, не внесено інформацію до журналу бойових дій, командування не передало необхідні відомості або в документах є помилки в датах, посаді чи підрозділі.

У результаті людина стикається з відмовою або затягуванням оформлення статусу УБД.

Водночас відсутність одного документа не завжди означає, що довести участь у бойових завданнях неможливо. Законодавство передбачає різні механізми підтвердження, а з 2024 року для військовослужбовців також працює автоматичний механізм надання статусу через Єдиний державний реєстр ветеранів війни.

Що саме потрібно підтвердити для отримання статусу УБД

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає учасниками бойових дій, зокрема, осіб, які брали участь у виконанні бойових завдань із захисту України у складі відповідних військових формувань. Тобто сам факт проходження військової служби ще не є достатнім: необхідно підтвердити передбачені законом обставини участі.

Сьогодні процедура регулюється, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України № 413. У чинній редакції передбачені як традиційний механізм розгляду документів відповідною комісією, так і автоматичне надання статусу в період воєнного стану.

Тому перше, що варто з’ясувати військовослужбовцю, — чи були належним чином внесені відомості про його участь до Реєстру.

Автоматичне оформлення УБД: що має зробити військова частина

Автоматичний механізм був запроваджений постановою Кабінету Міністрів України № 1041 від 10 вересня 2024 року. За інформацією Міністерства оборони, уповноважені особи військових частин мають вносити до Єдиного державного реєстру ветеранів війни відомості про період та район виконання військовослужбовцем бойових завдань.

У повідомленні МОУ зазначено, що відповідні відомості мають бути внесені у п’ятиденний строк із дня початку виконання бойового завдання. Після формування необхідного запису статус може бути наданий автоматично без того, щоб військовослужбовець самостійно збирав документи та подавав рапорт.

Тому якщо статус не був наданий автоматично, варто перевірити не лише наявність паперової довідки, а й те, чи внесла військова частина необхідну інформацію до Реєстру.

Якщо автоматична процедура не спрацювала через невідповідність або відсутність відомостей, питання може перейти на розгляд відповідної комісії.

Які документи підтверджують бойові виходи

Найважливішими є документи, які безпосередньо фіксують виконання конкретним військовослужбовцем бойового або спеціального завдання.

Залежно від ситуації доказами можуть бути:

бойовий наказ або бойове розпорядження;
журнал бойових дій;
журнал ведення оперативної обстановки;
бойове донесення;
постова відомість у передбачених випадках;
рапорт або донесення командира підрозділу про участь конкретного військовослужбовця;
довідка про безпосередню участь;
інші документи, передбачені відповідним порядком.

Чинні нормативні акти прямо передбачають використання бойових наказів, журналів бойових дій, бойових донесень та рапортів командирів як документів, що підтверджують участь у бойових діях або виконання бойових чи спеціальних завдань.

Саме тому твердження «у мене немає бойового наказу, отже УБД отримати неможливо» є занадто категоричним. Потрібно оцінювати всю сукупність документів і встановлювати, які саме відомості можна підтвердити іншими матеріалами.

Що робити, якщо бойового наказу немає

Відсутність бойового наказу — одна з найпоширеніших проблем. Проте наказ не є єдиним можливим джерелом підтвердження.

Наприклад, інформація про виконання завдання може підтверджуватися журналом бойових дій, бойовим донесенням або рапортом командира підрозділу. Чинне регулювання прямо передбачає такі документи як джерела підтвердження участі.

Тому в такій ситуації варто не просто вимагати «бойовий наказ», а з’ясувати, які документи фактично існують щодо конкретного бойового виходу.

Особливо важливо встановити:

точні або хоча б підтверджені дати виконання завдання;
район, де воно виконувалося;
підрозділ, до складу якого входив військовослужбовець;
характер завдання;
документ, у якому зафіксована участь саме цієї особи.

Це дозволяє перейти від загального твердження «я був на бойових виходах» до конкретної доказової бази.

Чи можуть допомогти медичні документи

Так, але їх значення потрібно оцінювати залежно від конкретної ситуації.

Медичні документи можуть підтверджувати, наприклад, отримання поранення, контузії чи іншої травми внаслідок дій противника. У чинному механізмі автоматичного надання УБД довідка про обставини травми також прямо зазначена серед документів, які можуть підтверджувати виконання бойових завдань у відповідних випадках.

Однак сам факт лікування або перебування в госпіталі не завжди автоматично доводить конкретний бойовий вихід. Медичний документ необхідно розглядати разом з іншими матеріалами.

Наприклад, якщо дата поранення збігається з датою бойового завдання, а інші службові документи підтверджують перебування військовослужбовця у відповідному районі, сукупність таких відомостей може мати значно більше доказове значення, ніж кожен документ окремо.

Чи можна використовувати інші документи

Так. Міністерство оборони прямо вказує, що до матеріалів можна додавати інші документи, які містять докази та підтверджують виконання військовослужбовцем особисто або у складі підрозділу бойових, службових чи спеціальних завдань.

Тому, якщо основного документа немає, варто проаналізувати весь масив службових матеріалів.

Це можуть бути документи про відрядження, накази по особовому складу, документи щодо перебування в конкретному районі, службові матеріали та інші офіційні підтвердження.

Фото, відео або письмові пояснення побратимів також можуть бути корисними як додаткові матеріали, однак не варто автоматично вважати їх рівнозначними офіційним службовим документам. Їхню доказову силу потрібно оцінювати разом з іншими матеріалами.

Що робити, якщо військова частина не оформлює документи

Якщо проблема виникла через бездіяльність військової частини, перш за все потрібно зафіксувати звернення письмово.

Військовослужбовець може звернутися із рапортом, у якому просить оформити необхідну довідку, внести або уточнити відомості про участь у бойових завданнях та направити документи для оформлення статусу УБД.

Важливо зберегти копію рапорту та доказ його подання.

Якщо документи не оформлюють або звернення ігнорують, наступним кроком може бути звернення до органу військового управління, якому підпорядковується частина. Для ЗСУ МОУ також роз’яснює загальний порядок оскарження дій та рішень командирів і органів військового управління.

Як отримати УБД через комісію

Якщо автоматичний механізм не спрацював, документи можуть розглядатися відповідною комісією.

МОУ зазначає, що військова частина оформлює довідку про безпосередню участь у відповідних заходах і разом з необхідними матеріалами направляє її на розгляд комісії. Комісія розглядає документи та приймає рішення. За інформацією МОУ, загальний строк розгляду матеріалів комісією становить до 30 днів із дня їх отримання.

Крім того, чинний порядок передбачає можливість самостійного звернення військовослужбовця або особи, звільненої зі служби, до відповідної комісії у встановленому порядку. МОУ також опублікувало вимоги до такого звернення та перелік документів, які можуть додаватися як докази виконання бойових завдань.

Що робити, якщо комісія відмовила

Відмова не обов’язково означає, що питання закрите назавжди.

МОУ зазначає, що серед підстав для відмови можуть бути відсутність правових підстав або необхідних документів, подання недостовірної інформації, а в окремих випадках — наявність обвинувального вироку за відповідний умисний тяжкий чи особливо тяжкий злочин.

Тому після отримання відмови необхідно насамперед з’ясувати її конкретну причину.

Якщо проблема полягає саме у відсутності документа, варто спробувати отримати його або замінити іншим належним підтвердженням. Якщо недоліки усунуті, матеріали можуть бути подані повторно. Рішення комісії також можна оскаржити в судовому порядку.

Головне — доводити не сам факт служби, а конкретну участь

У справах про статус УБД ключовим є правильне розуміння предмета доказування. Військовий квиток або наказ про зарахування до військової частини підтверджують проходження служби, але самі по собі не обов’язково підтверджують виконання конкретних бойових завдань.

Тому доказову базу потрібно будувати навколо конкретних обставин: коли, де, у складі якого підрозділу і яке саме бойове завдання виконував військовослужбовець.

Якщо бойові виходи справді були, але необхідних документів немає, не варто обмежуватися усною розмовою з командуванням. Потрібно встановити, які відомості відсутні, які документи можуть їх підтвердити, офіційно звернутися щодо їх оформлення та, за необхідності, оскаржувати бездіяльність або рішення про відмову.

У складних випадках доцільно залучити юриста, який зможе оцінити документи в сукупності, визначити слабкі місця доказової бази та вибудувати подальший порядок дій.

8 переглядів