Головна » Військові питання » Чи можуть мобілізувати громадян із судимістю?

Чи можуть мобілізувати громадян із судимістю?

Питання мобілізації громадян із судимістю в Україні набуває ключового значення з огляду на затяжну повномасштабну агресію. Це викликає низку дискусій та чутливих юридичних ситуацій. Чи мають право викликати таких громадян до лав ЗСУ? Які винятки та обмеження визначає чинне законодавство? У цій статті розберемо всі аспекти — від нової норми Закону № 3633 до виключень за категоріями злочинів.

Що змінив Закон № 3633 (18 травня 2024 року)?

У травні 2024 року набув чинності Закон № 3633-IX, що докорінно змінив підходи до мобілізації осіб із судимістю. До цього — за ст. 37 Закону «Про військовий обов’язок та військову службу» — засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини могли виключатися з військового обліку на власний запит. Натомість після 18 травня 2024 року:

Судимість за тяжкий або особливо тяжкий злочин не є підставою для виключення з військового обліку.
Тільки ті, хто встиг реалізувати право на виключення з обліку до 18.05.2024 — зберігають статус невійськовозобов’язаних і не підлягають мобілізації. Для них має бути відмітка «виключений з військового обліку».
Якщо виключення не було здійснене до цієї дати — людина залишається в обліку й може бути мобілізована.
Inseinin

Таким чином, мобілізація засуджених стала значно ширшою і включає тих, хто раніше міг вийти зі списків.

Кого саме можуть мобілізувати — Постанова КМУ № 560

Постанова КМУ № 560 (16 травня 2024 року) запровадила чіткий порядок мобілізації громадян під час воєнного стану. Зокрема:

Можуть мобілізувати осіб з судимістю за нетяжкі і тяжкі злочини (наприклад, обмеження волі, виправні роботи), навіть якщо їх було засуджено.
Осіб, засуджених за особливо тяжкі злочини, також можуть мобілізуватися за окремим рішенням Генерального штабу ЗСУ, спецслужб або СБУ — крім тих, чия вина пов’язана зі злочинами проти національної безпеки.
Засуджені, звільнені від відбування покарання з випробуванням (умовно засуджені), також можуть бути мобілізовані — за винятком тих, хто засуджений за злочини проти національної безпеки.

Таким чином, Постанова 560 відкрила шлях до мобілізації широкого кола засуджених — за умови, що їхні правопорушення не пов’язані з державною безпекою.

Категорії злочинів, що виключають з мобілізації

Хоча закон і постанови відкривають можливість мобілізації осіб із судимістю, певні категорії злочинів залишаються під забороною. Йдеться про:

Проти національної безпеки:

Ст. 109 — спроба зміни конституційного ладу
Ст. 110 — посягання на територіальну цілісність
Ст. 111, 111-1 — державна зрада, колабораціонізм
Ст. 112 — замах на життя держслужбовця
Ст. 113–114-2 — диверсія, шпигунство, збір/поширення даних про ЗСУ або фейки

Інші особливо жорстокі злочини:

Умисне вбивство двох або більше осіб, особливо жорстоке вбивство, або у зв’язку зі зґвалтуванням/сексуальним насильством
Особливо тяжкі корупційні злочини
Зґвалтування, тероризм, участь у незаконних збройних формуваннях
ДТП у стані сп’яніння зі смертельними наслідками
Посягання на життя правоохоронця тощо

Усі зазначені категорії осіб не підлягають мобілізації, незалежно від умов їхнього засудження чи умовного строку.

Умовно засуджені — чи підлягають мобілізації?

Особи, які отримали умовний строк або звільнені від відбування покарання з випробуванням, не звільнені від мобілізації:

Їхня мобілізація можлива, крім випадків, коли вони засуджені за злочини проти національної безпеки чи інші ті, що заборонені (як сказано вище).
Закон № 3687-IX (8 травня 2024 року) підтвердив: засуджені, звільнені від покарання, можуть мобілізуватися у спеціалізовані підрозділи частин.

Тож умовна судимість не є автоматичним приводом для виключення з обов’язку мобілізації — якщо кримінальне правопорушення не належить до забороненої категорії.

Мобілізація обвинувачених — коли можлива?

Особи, які мають статус підозрюваного або обвинуваченого, не мають автоматичного захисту від мобілізації. Важливі нюанси:

Якщо обвинувачений не перебуває під вартою, йому можуть призначити мобілізацію — на клопотання прокурора і на підставі ухвали суду.
Якщо особа перебуває під вартою, мобілізація можлива лише після скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У випадку мобілізації обвинуваченого, згідно зі ст. 335 КПК, судове провадження зупиняється до моменту його звільнення або завершення військової служби.

Отже, статус обвинувачення сам по собі не гарантує захист — важливими є умови утримання та рішення суду.