Головна » Економічні питання » Чи потрібно офіційно відмовлятися від спадщини: коли достатньо бездіяльності, а коли потрібна заява

Чи потрібно офіційно відмовлятися від спадщини: коли достатньо бездіяльності, а коли потрібна заява

Відмова від спадщини може бути зумовлена різними причинами. Спадкоємець може не хотіти оформлювати майно, знати про наявність боргів спадкодавця, не мати потреби в майні або бажати, щоб спадкова частка дісталася іншому члену сім’ї.

Але саме бажання не отримувати спадщину ще не відповідає на головне питання: чи обов’язково подавати нотаріусу заяву про відмову?

Усе залежить від того, чи вважається особа такою, що прийняла спадщину за законом. В окремих випадках достатньо не подавати заяву про прийняття спадщини у встановлений строк. В інших — без заяви про відмову людина, навпаки, залишатиметься спадкоємцем.

Це особливо важливо для тих, хто постійно проживав зі спадкодавцем на момент його смерті. За таких обставин закон встановлює презумпцію прийняття спадщини. Верховний Суд і у своїй практиці 2025 року підтвердив, що спростувати її можна шляхом подання заяви про відмову від спадщини.

Чи можна просто не звертатися до нотаріуса

Так, але не в кожній ситуації.

За загальним правилом спадкоємець, який не проживав постійно зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини та не бажає її приймати, може просто не подавати заяву про прийняття спадщини.

Стаття 1270 Цивільного кодексу України встановлює шестимісячний строк для прийняття спадщини. Якщо такий спадкоємець протягом цього строку не подає заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що її не прийняв.

Тобто в цій ситуації окрема заява «я відмовляюся від спадщини» для того, щоб просто не стати спадкоємцем, як правило, не потрібна.

Проте тут є важливий нюанс. Неприйняття спадщини та відмова від прийняття спадщини — це не одне й те саме.

Якщо людина не подала заяву про прийняття спадщини, вона після спливу встановленого строку вважається такою, що її не прийняла. А відмова — це окреме волевиявлення особи, яка в силу закону вже вважається такою, що прийняла спадщину або хоче юридично зафіксувати відмову від неї.

Коли обов’язково потрібна заява про відмову

Найтиповіша ситуація — коли спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини.

За частиною третьою статті 1268 ЦК України така особа вважається такою, що прийняла спадщину, якщо протягом шестимісячного строку не заявила про відмову від неї.

Тому логіка «я нічого не оформлятиму, отже, спадщина мене не стосується» тут не працює.

Якщо людина проживала зі спадкодавцем постійно і не хоче отримувати спадщину, потрібно подати заяву про відмову від її прийняття протягом установленого строку.

Важливо й те, що сама реєстрація місця проживання ще не завжди означає фактичне постійне проживання. Верховний Суд звертав увагу, що відсутність реєстрації також не є абсолютним доказом непроживання. У спірній ситуації значення має сукупність доказів фактичного проживання.

А якщо спадкоємець неповнолітній або недієздатний

Закон встановлює спеціальні правила і для окремих категорій спадкоємців.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа з обмеженою цивільною дієздатністю за загальним правилом вважається такою, що прийняла спадщину, якщо не виконані передбачені законом умови для відмови від неї.

При цьому відмова від спадщини за них має додаткові юридичні вимоги. Наприклад, неповнолітня особа може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків, усиновлювачів або піклувальника та органу опіки та піклування у випадках, передбачених законодавством. Батьки або опікун можуть відмовитися від спадщини, яка належить малолітній чи недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Тому у таких справах механічно застосовувати правила для повнолітнього дієздатного спадкоємця не можна.

Який строк для відмови від спадщини

Відмовитися від прийняття спадщини можна протягом шести місяців від часу відкриття спадщини у загальному випадку. Такий самий строк передбачений для прийняття спадщини. Це прямо закріплено у статті 1273 ЦК України та чинному Порядку вчинення нотаріальних дій.

Водночас у законодавстві є спеціальні правила щодо визначення моменту початку цього строку для окремих випадків. Тому в нестандартній ситуації дату краще перевірити у нотаріуса, а не рахувати її приблизно.

Пропуск строку для відмови має принципове значення. На відміну від пропущеного строку для прийняття спадщини, закон не передбачає механізму визначення судом додаткового строку саме для подання заяви про відмову від спадщини. Верховний Суд раніше окремо звертав увагу на цю особливість.

Тому відкладати рішення до останнього дня не варто.

Як правильно оформити заяву про відмову

Заява про відмову від прийняття спадщини подається особисто спадкоємцем у письмовій формі. Чинний Порядок вчинення нотаріальних дій прямо передбачає таку вимогу.

Якщо спадкоємець особисто приходить до нотаріуса, окремо засвідчувати справжність його підпису на заяві не потрібно: нотаріус встановлює особу заявника.

Якщо ж заява надсилається поштою, справжність підпису на ній має бути нотаріально засвідчена. Порядок також передбачає механізм для заяв, які надходять засобами електронних комунікацій із кваліфікованим електронним підписом: така заява може бути прийнята, але нотаріус повідомляє про необхідність надати належним чином оформлену заяву або особисто прибути до нотаріуса.

Важливий момент: представник за довіреністю не може просто прийти до нотаріуса і замість спадкоємця подати таку заяву. Заяви про прийняття або відмову від прийняття спадщини подаються спадкоємцем особисто.

Чи можна відмовитися на користь конкретної людини

Так, але закон встановлює чіткі межі.

Якщо спадкування відбувається за заповітом, спадкоємець може відмовитися на користь іншого спадкоємця за заповітом. Якщо заповідач призначив підпризначеного спадкоємця, діють спеціальні правила щодо особи, на користь якої може бути зроблена відмова.

Якщо спадкування відбувається за законом, спадкоємець може відмовитися на користь іншого спадкоємця за законом незалежно від його черги. Це прямо передбачено статтею 1274 ЦК України та чинним Порядком.

Отже, просто написати: «відмовляюся від спадщини на користь мого друга» — недостатньо, якщо ця людина не має відповідного права на спадкування.

Саме тому перед оформленням заяви потрібно перевірити, на якій підставі спадкує кожна особа.

Чи можна відмовитися лише від квартири або тільки від боргів

Ні. Прийняття спадщини або відмова від її прийняття стосуються всього спадкового майна. Спадкоємець не може сказати: «квартиру я приймаю, а автомобіль і борги — ні».

Міністерство юстиції у роз’ясненні, оприлюдненому у 2026 році, також звернуло увагу, що спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Тому рішення про відмову потрібно приймати після оцінки всієї спадкової маси, а не окремого об’єкта.

Особливо це важливо, якщо разом із майном можуть існувати боргові зобов’язання спадкодавця.

Чи можна передумати після подання заяви

Так, але лише у межах установленого строку.

Чинний Порядок передбачає, що нотаріус під час прийняття заяви про прийняття спадщини або про відмову від неї повинен роз’яснити спадкоємцю право на відкликання відповідної заяви протягом строку, визначеного статтею 1270 ЦК України.

Тому якщо людина подала заяву про відмову, але змінила рішення, діяти потрібно до завершення шестимісячного строку.

Після його закінчення можливості змінити ситуацію істотно обмежені.

Що відбувається з часткою після відмови

Наслідки залежать від того, чи була відмова на користь конкретного спадкоємця та за якою підставою відбувається спадкування.

Якщо спадкоємець за законом відмовляється без зазначення конкретної особи, його частка переходить до інших спадкоємців за законом відповідної черги за правилами, передбаченими ЦК України.

Якщо ж відмова оформлена на користь іншого спадкоємця, наслідки будуть іншими. Саме тому формулювання заяви має практичне значення.

Не варто думати, що після заяви «я відмовляюся від спадщини» майно автоматично перейде саме тому родичу, якому ви хотіли його залишити.

Чи обов’язково писати відмову від спадщини

Отже, універсальної відповіді «так» або «ні» немає. Якщо спадкоємець не проживав постійно зі спадкодавцем і не хоче приймати спадщину, за загальним правилом він може не подавати заяву про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку. У такому випадку він вважатиметься таким, що її не прийняв.

Якщо ж спадкоємець постійно проживав зі спадкодавцем, він презюмується таким, що прийняв спадщину. Щоб не приймати її, необхідно подати заяву про відмову у встановлений строк.

Також окремі правила діють щодо малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб та осіб з обмеженою цивільною дієздатністю.

Якщо ж мета полягає не просто у відмові, а в тому, щоб спадщина перейшла конкретному родичу, краще не обмежуватися бездіяльністю. Необхідно перевірити коло спадкоємців та оформити заяву з урахуванням вимог статті 1274 ЦК України.

У спадкових питаннях шестимісячний строк має критичне значення. Тому якщо ви сумніваєтеся, чи вважаєтеся таким, що прийняв спадщину, або хочете відмовитися від неї на користь іншої особи, безпечніше визначити свою юридичну позицію до спливу строку, а не намагатися виправити ситуацію після його закінчення.

10 переглядів