Групи ППО у 2026 році

Захист повітряного простору України залишається одним із ключових напрямів забезпечення національної безпеки в умовах повномасштабної війни. Постійні атаки безпілотників, крилатих ракет та інших засобів повітряного нападу потребують не лише ефективної роботи Повітряних Сил Збройних Сил України, а й залучення додаткових сил і засобів до виконання завдань протиповітряної оборони.

Саме з цією метою Кабінет Міністрів України продовжує реалізацію експериментального проєкту щодо залучення груп протиповітряної оборони. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2026 року № 643 були внесені суттєві зміни до порядку функціонування таких груп. Оновлення стосуються складу учасників проєкту, їхніх повноважень та обов’язків, механізму фінансування, виплати додаткової винагороди, а також порядку документального підтвердження результатів бойової роботи.

Навіщо було оновлено експериментальний проєкт

Експериментальний проєкт із залучення груп протиповітряної оборони був запроваджений для посилення спроможностей держави щодо боротьби з повітряними загрозами. Практика його застосування продемонструвала необхідність деталізації окремих процедур, усунення прогалин у фінансуванні та визначення єдиних правил взаємодії між військовими органами, добровольчими формуваннями та органами місцевого самоврядування.

Саме тому Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 643, якою вдосконалив механізм реалізації експериментального проєкту. Зміни спрямовані на підвищення ефективності роботи груп протиповітряної оборони, прозорість використання бюджетних коштів і належне документальне оформлення результатів виконання бойових завдань.

Хто тепер є учасниками експериментального проєкту

Однією з найважливіших новел стало уточнення кола суб’єктів, які можуть брати участь у реалізації експериментального проєкту.

Після внесення змін до учасників належать:

Збройні Сили України, зокрема Командування Повітряних Сил, Командування Сил територіальної оборони, а також інші органи військового управління і військові частини, визначені рішенням Головнокомандувача ЗСУ;
військові адміністрації;
добровольчі формування територіальних громад, у структурі яких створюються групи протиповітряної оборони;
органи місцевого самоврядування, які беруть участь у проєкті за власною згодою.

Таким чином, Уряд деталізував взаємодію між військовими структурами та органами місцевої влади, що має забезпечити більш ефективне управління діяльністю груп ППО.

Особливу роль у реалізації проєкту й надалі відіграють добровольчі формування територіальних громад. Саме їхні учасники після відповідної підготовки можуть залучатися до виконання визначених завдань із протидії повітряним загрозам відповідно до вимог законодавства та наказів військового командування.

Нові вимоги до діяльності груп протиповітряної оборони

Важливим напрямом змін стало встановлення додаткових вимог до організації служби.

Постанова прямо передбачає, що під час підготовки та виконання бойових завдань учасники груп протиповітряної оборони повинні дотримуватися положень статутів Збройних Сил України.

Це означає, що на учасників груп поширюються вимоги щодо:

виконання наказів командирів;
правил застосування зброї;
організації гарнізонної служби;
несення вартової служби;
дисципліни під час виконання визначених завдань.

Фактично законодавець максимально наблизив порядок діяльності таких груп до загальних стандартів військової служби, що сприятиме єдиному підходу до організації оборони повітряного простору.

Особливого значення ця норма набуває з огляду на використання сучасних засобів ураження повітряних цілей, де будь-яке порушення встановлених процедур може створити загрозу як для цивільного населення, так і для інших підрозділів Сил оборони.

Як змінився порядок виплати додаткової винагороди

Однією з найбільш обговорюваних змін стало оновлення механізму фінансування додаткової винагороди учасникам груп протиповітряної оборони.

Попередня редакція порядку містила норму про фіксований розмір додаткової винагороди — 100 000 гривень на місяць. Після внесення змін ця норма була виключена.

Натомість Кабінет Міністрів України встановив більш гнучкий механізм фінансування.

Відтепер:

виплата здійснюється після погодження уповноваженою особою розпорядника бюджетних коштів;
фінансування може здійснюватися не лише за рахунок місцевих бюджетів;
допускається використання інших джерел фінансування, якщо це не суперечить законодавству України.

Такий підхід дозволяє більш ефективно враховувати особливості діяльності конкретних груп ППО та можливості відповідних громад чи інших джерел фінансування.

Разом із тим новий порядок покладає більшу відповідальність на посадових осіб, які прийматимуть рішення щодо погодження виплат, адже саме вони повинні перевіряти законність і обґрунтованість використання бюджетних коштів.

Нові правила підтвердження результатів бойової роботи

Окремий блок змін присвячений документальному оформленню результатів виконання бойових завдань.

Уряд суттєво деталізував перелік інформації, яка повинна міститися у документах, що підтверджують факт знищення повітряних об’єктів держави-агресора.

Відтепер у таких документах обов’язково зазначаються:

дата, час і місце ураження повітряної цілі;
тип повітряного об’єкта;
спосіб його знищення;
склад групи, яка брала участь у виконанні бойового завдання;
персональний розмір винагороди кожного учасника залежно від його внеску.

Крім цього, у звітах та наказах командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України повинні бути відображені всі обставини, які підтверджують законність виплати додаткової винагороди.

Таке деталізоване документування покликане мінімізувати ризики неправомірного використання бюджетних коштів, забезпечити прозорість процедури нарахування винагород та запобігти можливим корупційним проявам.

Можливості місцевих рад щодо фінансування діяльності груп ППО

Окремої уваги заслуговують зміни, які розширили повноваження органів місцевого самоврядування щодо матеріального забезпечення діяльності груп протиповітряної оборони.

Постанова Кабінету Міністрів України № 643 надала сільським, селищним, міським та обласним радам можливість спрямовувати кошти місцевих бюджетів на забезпечення функціонування таких груп.

Це рішення має важливе практичне значення, адже саме місцеві громади нерідко найбільш зацікавлені у швидкому посиленні захисту власної території від повітряних атак.

Водночас фінансування не є безмежним. Постанова визначає конкретні напрями використання бюджетних коштів.

Зокрема, місцеві бюджети можуть фінансувати:

виплату винагороди учасникам груп протиповітряної оборони за успішне знищення повітряних цілей;
придбання транспортних засобів;
закупівлю пально-мастильних матеріалів;
технічне обслуговування та ремонт транспорту і спеціального обладнання;
придбання безпілотних систем;
закупівлю засобів зв’язку, навігації та спостереження;
придбання кодифікованих і некодифікованих товарів військового призначення та іншого майна, необхідного для виконання поставлених завдань;
фінансування інших обґрунтованих операційних витрат, безпосередньо пов’язаних із діяльністю груп ППО.

Фактично законодавець створив більш гнучкий механізм матеріального забезпечення таких формувань, що дозволяє оперативніше реагувати на потреби конкретного регіону.

Яке практичне значення матимуть нові правила

Оновлення експериментального проєкту мають не лише організаційний, а й практичний характер.

По-перше, чіткіше визначено коло учасників проєкту. Це усуває низку правових невизначеностей щодо взаємодії між добровольчими формуваннями, військовими адміністраціями, військовими частинами та органами місцевого самоврядування.
По-друге, деталізовано вимоги до проходження служби та виконання завдань. Використання статутів Збройних Сил України як базового документа сприятиме єдиному підходу до організації роботи всіх груп незалежно від місця їх створення.
По-третє, більш прозорим став механізм фінансування. Відмова від фіксованої винагороди та запровадження погодження виплат уповноваженими особами покликані забезпечити контроль за використанням бюджетних коштів.
По-четверте, істотно посилено вимоги до оформлення документів щодо результатів бойової роботи. Це дозволяє мінімізувати можливі спірні ситуації під час нарахування винагород та забезпечує належний фінансовий контроль.

Не менш важливим є й розширення можливостей місцевих громад щодо матеріального забезпечення груп протиповітряної оборони. Практика останніх років показала, що саме оперативність місцевих органів влади часто дозволяє швидше забезпечувати підрозділи необхідною технікою, транспортом, засобами зв’язку чи безпілотними системами.

Чому документальне оформлення має особливе значення

Однією з головних особливостей нової редакції порядку є підвищена увага до документального підтвердження виконання бойових завдань.

Кожне рішення щодо виплати додаткової винагороди повинно ґрунтуватися на належно оформлених документах, які містять повну інформацію про обставини ураження повітряної цілі, склад групи, внесок кожного учасника та інші відомості, передбачені нормативними актами.

Такий підхід відповідає загальним принципам бюджетного законодавства, фінансового контролю та запобігання корупції. Водночас він забезпечує належний захист прав самих учасників груп ППО, оскільки дозволяє підтвердити їхню участь у виконанні бойових завдань і, за наявності підстав, отримати передбачену законодавством винагороду.

Саме тому командирам військових частин, керівникам добровольчих формувань та посадовим особам органів місцевого самоврядування доцільно приділяти особливу увагу правильності оформлення всіх необхідних документів.

Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2026 року № 643 стала черговим кроком у вдосконаленні механізму функціонування груп протиповітряної оборони. Вона не змінює основної мети експериментального проєкту — залучення додаткових сил до захисту повітряного простору України, проте суттєво уточнює правила його реалізації.

Нові положення визначають оновлений склад учасників проєкту, встановлюють єдині вимоги до виконання завдань відповідно до статутів Збройних Сил України, деталізують порядок фінансування та виплати додаткової винагороди, посилюють вимоги до документального підтвердження результатів бойової роботи, а також розширюють можливості органів місцевого самоврядування щодо матеріального забезпечення діяльності груп ППО.

У практичному вимірі це має сприяти більш ефективній координації між військовими підрозділами, добровольчими формуваннями територіальних громад та місцевою владою, забезпечуючи прозоре використання бюджетних коштів і належне виконання завдань із захисту повітряного простору

5 переглядів