Головна » Економічні питання » Коли несплата аліментів стає злочином: кримінальна відповідальність боржника та алгоритм дій

Коли несплата аліментів стає злочином: кримінальна відповідальність боржника та алгоритм дій

Несплата аліментів — це не просто сімейний конфлікт або фінансова проблема між колишнім подружжям. Якщо аліменти встановлені рішенням суду, їх невиконання може спричинити цілий комплекс наслідків: від примусового стягнення боргу та обмежень для боржника до кримінальної відповідальності.

Водночас важливо розуміти: сама наявність заборгованості ще не означає автоматичного вчинення кримінального правопорушення. Для відповідальності за статтею 164 Кримінального кодексу України необхідно встановити саме злісне ухилення від виконання аліментного обов’язку.

У цій статті розберемо, коли несплата аліментів може мати кримінальні наслідки, що закон розуміє під злісним ухиленням, які обставини оцінюють правоохоронці та суд і що робити одержувачу аліментів, якщо боржник тривалий час ігнорує свої обов’язки.

Коли за несплату аліментів може настати кримінальна відповідальність

Основна норма, яка регулює це питання, — стаття 164 Кримінального кодексу України.

Нею передбачена відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, а також за злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, які перебувають на їх утриманні.

Закон прямо визначає, що під злісним ухиленням розуміються дії боржника, спрямовані на невиконання рішення суду. Серед прикладів закон називає приховування доходів, зміну місця проживання або роботи без повідомлення державного чи приватного виконавця та інші подібні дії.

При цьому така поведінка повинна призвести до виникнення заборгованості, яка сукупно становить суму відповідних платежів за три місяці.

Тому важливо розмежовувати два поняття: прострочення сплати аліментів та кримінально каране злісне ухилення.

Чи достатньо тримісячної заборгованості для кримінальної справи

Це одне з найпоширеніших непорозумінь.

Наявність боргу в розмірі трьох місячних платежів є важливою законодавчою ознакою, але сама по собі вона не означає, що особу автоматично потрібно притягувати до кримінальної відповідальності.

Необхідно встановити поведінку боржника та її умисний характер.

Верховний Суд у своїй практиці звертав увагу, що злісне ухилення може проявлятися не тільки у прямій відмові платити. Воно може полягати у тривалому і наполегливому ігноруванні обов’язку, приховуванні доходів, місця роботи або проживання та інших діях, спрямованих на невиконання рішення суду.

Отже, для оцінки ситуації важливі не лише цифри у розрахунку заборгованості, а й те, що саме робив або не робив платник аліментів.

Які дії можуть свідчити про злісне ухилення

На практиці особливу увагу можуть привертати ситуації, коли боржник:

приховує фактичні доходи;
офіційно не працює, але фактично отримує заробіток;
змінює місце проживання і не повідомляє про це виконавця;
змінює місце роботи та приховує інформацію про нове працевлаштування;
ігнорує вимоги державного або приватного виконавця;
тривалий час не здійснює жодних платежів без об’єктивних причин;
вживає заходів для приховування майна або доходів;
попри попередження про відповідальність продовжує не виконувати аліментні зобов’язання.

Верховний Суд, зокрема, розглядав справу, де особа протягом тривалого періоду не сплачувала аліменти, не вживала заходів для офіційного працевлаштування та не надавала допомоги дітям. Суд дійшов висновку про наявність ознак злісного ухилення.

В іншій справі 2023 року Верховний Суд зазначив, що неможливість працевлаштуватися на конкретну роботу через обмеження права виїзду за межі України сама по собі не виправдовує тривалу несплату аліментів. Суд врахував, зокрема, те, що боржник не намагався працевлаштуватися в Україні, не перебував на обліку в центрі зайнятості та не надавав матеріальної допомоги дітям.

Чи звільняють від кримінальної відповідальності відсутність роботи або грошей

Автоматично — ні.

Саме по собі твердження «у мене не було грошей» не означає відсутності складу кримінального правопорушення. Водночас під час оцінки конкретної ситуації мають значення реальні обставини, через які виникла заборгованість.

Тут важливо відрізняти об’єктивну неможливість виконати зобов’язання від свідомого ухилення.

Судова практика демонструє, що боржнику недостатньо просто послатися на скрутне матеріальне становище. Потрібно оцінювати, чи робила людина реальні кроки для виконання свого обов’язку.

Саме тому Верховний Суд у відповідній справі звернув увагу на те, що боржник не намагався працевлаштуватися, хоча мав можливість шукати роботу, та не вживав інших заходів для виконання аліментного обов’язку.

Які наслідки може мати аліментна заборгованість

Кримінальна відповідальність — далеко не єдиний можливий наслідок несплати.

Виконавче законодавство передбачає різні заходи впливу на боржника. Зокрема, за наявності визначеного законом розміру заборгованості можуть застосовуватися тимчасові обмеження, пов’язані з правом виїзду за межі України, керування транспортними засобами та користування певними видами зброї.

Крім того, закон передбачає відповідальність за прострочення сплати аліментів. За наявності вини платника одержувач може вимагати стягнення пені — 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але в межах установленого законом максимального розміру.

Тобто аліментний борг може мати одночасно цивільно-правові, виконавчі, адміністративні та за певних обставин кримінально-правові наслідки.

Що робити, якщо боржник не платить аліменти

Якщо аліменти не сплачуються, насамперед потрібно перевірити, чи відкрито виконавче провадження.

Якщо рішення суду вже є, але фактичного стягнення немає, важливо звернутися до державного або приватного виконавця та отримати актуальну інформацію про:

розмір заборгованості;
здійснені виконавчі дії;
наявність майна та доходів боржника;
застосовані обмеження;
отримані від боржника платежі;
заходи, які планується застосувати надалі.

Розмір заборгованості за аліментами визначає державний або приватний виконавець, а у випадку спору — суд. Закон також зобов’язує виконавця обчислювати заборгованість щомісяця.

Це важливо, адже перед зверненням із питанням про кримінальну відповідальність необхідно мати документальне підтвердження фактичного боргу та обставин невиконання рішення суду.

Як домогтися притягнення боржника до кримінальної відповідальності

Якщо є підстави вважати, що несплата має саме злісний характер, можна звернутися до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

До заяви доцільно додати документи, які підтверджують обставини справи:

копію рішення суду про стягнення аліментів;
виконавчий документ;
розрахунок заборгованості;
документи виконавчого провадження;
постанови державного або приватного виконавця;
докази попередження боржника про відповідальність;
інформацію про відомі доходи, місце роботи або майно;
листування та інші документи, які можуть підтвердити свідоме ухилення від виконання обов’язку.

Особливо важливо не обмежуватися фразою «він не платить». У заяві варто послідовно описати конкретні дії або бездіяльність боржника, які можуть свідчити про злісне ухилення.

Відповідно до статті 214 КПК України слідчий, дізнавач або прокурор після отримання заяви про кримінальне правопорушення повинен невідкладно, але не пізніше 24 годин, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування, якщо є обставини, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення.

Що робити, якщо поліція не вносить відомості до ЄРДР

На практиці заявник може зіткнутися з ситуацією, коли правоохоронці не поспішають реєструвати кримінальне провадження.

У такому випадку важливо мати доказ самого звернення: копію заяви, відмітку про її прийняття, поштові документи або інше підтвердження подання.

Якщо відомості не внесені до ЄРДР у встановлений законом строк, бездіяльність може бути оскаржена в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Тут уже бажано оцінити не тільки сам факт несплати, а всю доказову базу: рішення суду, розрахунок боргу, поведінку боржника, його контакти з виконавцем, інформацію про доходи та майно.

Чи достатньо просто великого боргу

Ні. Велика сума заборгованості може бути важливим доказом, але кримінальна відповідальність за статтею 164 КК України пов’язана саме зі злісним ухиленням, а не з будь-яким боргом.

Верховний Суд наголошував на необхідності встановлення конкретних обставин поведінки особи. Водночас недоліки в роботі державного виконавця самі по собі не звільняють боржника від обов’язку виконувати рішення суду.

Тому в кожній справі потрібно встановити причинно-наслідковий зв’язок між поведінкою боржника та невиконанням аліментного обов’язку.

Злісна несплата аліментів може стати підставою для кримінальної відповідальності, але не кожна заборгованість автоматично є кримінальним правопорушенням.

Ключове значення мають три обставини: наявність встановленого аліментного обов’язку, заборгованість у передбаченому законом розмірі та поведінка боржника, яка свідчить про злісне ухилення від виконання цього обов’язку.

Якщо боржник тривалий час не платить, приховує доходи, змінює місце проживання або роботи, ігнорує вимоги виконавця та не робить реальних кроків для погашення боргу, не варто обмежуватися очікуванням. Насамперед необхідно отримати актуальний розрахунок заборгованості та зібрати документи виконавчого провадження. Після цього можна оцінювати перспективи звернення до правоохоронних органів.

У складних випадках — особливо коли поліція не реагує на заяву або виникає спір щодо наявності саме «злісного» ухилення — доцільно звернутися до юриста, який зможе оцінити докази та визначити правильний порядок подальших дій.

12 переглядів