Головна » Економічні питання » Про досудове врегулювання господарських спорів

Про досудове врегулювання господарських спорів

Досудове врегулювання господарських спорів є одним із ключових інструментів захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання. Його правова природа полягає у застосуванні сторонами комплексу заходів, спрямованих на усунення порушень зобов’язань без звернення до суду.

Нормативну основу інституту становлять положення Господарський кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, а також Закон України «Про медіацію». Окремі аспекти врегульовані договірними положеннями та усталеною практикою Верховний Суд.

Сучасна господарська практика демонструє чітку тенденцію до розвитку альтернативних способів вирішення спорів. Бізнес дедалі частіше обирає досудові механізми через їх оперативність, економічну доцільність і можливість збереження партнерських відносин.

Поняття досудового врегулювання спору

Досудове врегулювання спору — це сукупність добровільних або обов’язкових дій сторін, спрямованих на усунення порушення права або інтересу без звернення до суду.

До таких дій належать:

направлення претензії;
проведення переговорів;
медіація;
укладення мирової угоди;
передача спору до третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.

Загальне правило сучасного процесуального законодавства полягає в тому, що досудове врегулювання є правом, а не обов’язком сторін. Обов’язковість може бути встановлена:

прямою нормою закону;
умовами господарського договору;
спеціальними процедурами в окремих категоріях спорів.

Після змін до процесуального законодавства суди не мають права повертати позов лише з підстави недотримання претензійного порядку, якщо його обов’язковість прямо не передбачена законом або договором.

Основні види досудового врегулювання господарських спорів

Переговори

Переговори — найбільш поширений і гнучкий механізм врегулювання. Це прямий діалог між сторонами з метою пошуку компромісного рішення.

Юридично переговори можуть фіксуватися:

протоколами зустрічей;
листуванням;
меморандумами про наміри;
додатковими угодами.

Перевага переговорів полягає в їх неформальності та мінімальних витратах. Водночас ризик полягає у відсутності чіткої процесуальної структури та можливості затягування процесу.

Претензійний порядок

Претензія — це письмова вимога кредитора до боржника про добровільне усунення порушення.

Типова структура претензії включає:

реквізити сторін;
виклад обставин;
посилання на норми договору та законодавства;
розрахунок заборгованості або збитків;
строк для відповіді;
попередження про звернення до суду.

Належним чином складена претензія виконує одразу кілька функцій:

формує доказову базу;
демонструє добросовісність сторони;
може перервати перебіг позовної давності (за наявності відповідних умов);
стимулює контрагента до добровільного виконання зобов’язань.

Медіація

Медіація як позасудова процедура врегульована Закон України «Про медіацію».

Сутність процедури полягає у залученні нейтрального посередника — медіатора, який не приймає рішення за сторони, а допомагає їм дійти взаємоприйнятного рішення.

Основні принципи медіації:

добровільність;
конфіденційність;
нейтральність медіатора;
рівність сторін;
самостійність прийняття рішення.

Результатом є медіаційна угода, яка може мати статус цивільно-правового договору. За бажанням сторін вона може бути затверджена судом у формі мирової угоди.

Медіація особливо ефективна у спорах щодо:

тривалих господарських контрактів;
корпоративних конфліктів;
спільних інвестиційних проєктів;
ІТ-контрактів та інтелектуальної власності.

Третейський розгляд та арбітраж

Передача спору до третейського суду здійснюється за наявності третейського застереження у договорі.

Окремо функціонує Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України, який розглядає міжнародні комерційні спори.

Арбітраж характеризується:

автономністю процедури;
конфіденційністю;
професійним складом арбітрів;
можливістю міжнародного виконання рішень.

Переваги досудового врегулювання

Оперативність

Судові процеси можуть тривати роками. Натомість переговори або медіація можуть завершитися протягом кількох тижнів.

Економія витрат

Судовий збір, витрати на правничу допомогу, експертизи, виконавче провадження — усе це суттєво збільшує фінансове навантаження. Досудове врегулювання мінімізує ці витрати.

Конфіденційність

Судові рішення є публічними. Для бізнесу це може створювати репутаційні ризики. Досудові процедури дозволяють уникнути публічного розголосу.

Збереження партнерських відносин

Господарська діяльність часто передбачає довгострокову співпрацю. Агресивний судовий процес може остаточно зруйнувати ділові зв’язки.

Алгоритм досудового врегулювання спору

Крок 1. Аналіз правової ситуації

Юрист здійснює:

аналіз договору;
перевірку факту порушення;
оцінку доказів;
визначення перспектив судового розгляду.

Крок 2. Формування правової позиції

Визначаються:

правові підстави вимог;
розмір заборгованості або збитків;
стратегія комунікації з контрагентом.

Крок 3. Направлення претензії

Претензія надсилається рекомендованим листом або через електронні засоби зв’язку з фіксацією доставки.

Крок 4. Проведення переговорів або медіації

За наявності готовності сторін ініціюється переговорний процес або залучається медіатор.

Крок 5. Оформлення домовленостей

Досягнута угода оформлюється:

додатковою угодою до договору;
мировою угодою;
угодою про реструктуризацію боргу;
медіаційною угодою.

Документальне забезпечення процедури

Для успішного врегулювання необхідні:

договір та додаткові угоди;
акти виконаних робіт;
видаткові накладні;
рахунки-фактури;
платіжні доручення;
листування;
внутрішні службові документи;
докази порушення.

Чим більш систематизованою є доказова база, тим вищі шанси на успіх.

Практика Верховного Суду

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що недотримання претензійного порядку саме по собі не є безумовною підставою для відмови у відкритті провадження, якщо така обов’язковість не встановлена законом.

Суд також виходить із принципів добросовісності, розумності та справедливості, оцінюючи поведінку сторін у процесі врегулювання спору.