Головна » Uncategorized » Про підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану

Про підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану

В умовах воєнного стану українським військовослужбовцям надано право звільнятися з військової служби. Підстави такого звільнення для різних категорій військових визначені у Законі України «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі – Закон). Згідно зі статтею 26 Закону, підставами для звільнення з військової служби в умовах воєнного стану є наступні.

Щодо звільнення військовослужбовців, які служать за призовом під час мобілізації, на особливий період, резервістів та військовослужбовців, що перебувають на службі за контрактом

Військовослужбовцям із зазначеного переліку дозволяє звільнитися:

вік (особа вже досягла граничного віку, коли військовослужбовцю можна перебувати на службі);
стан здоров’я (за висновками військової лікарської комісії військовослужбовець є непридатним до служби та має бути знятим з обліку);
судимість (за провину перед законом військовослужбовець постав перед судом та отримав обвинувачення: за вироком суду він позбавляється не лише волі, а й військового звання).

У випадку, коли військовослужбовцем не було заявлено про бажання і надалі нести службу, підставою для його звільнення можуть стати певні сімейні обставини/причини, які вважаються поважними):

зайнятість у вихованні неповнолітньої дитини-інваліда;
зайнятість у вихованні неповнолітньої дитини з тяжким розладом здоров’я, до якого відносять: ураження нервової системи, важкі вроджені вади загального розвитку, рідкісні хвороби, онкологія, онкогематологічні хвороби, ДЦП, тяжкі розлади психіки, цукровий діабет першого типу (інсулінозалежність), хронічні/гострі ниркові хвороби IV ст., тяжкі травми;
зайнятість у вихованні дитини, потребуючої трансплантації будь-якого органа, а також паліативної допомоги (за висновком лікувально-консультативної комісії), без встановленої інвалідності;
необхідність займатися постійним доглядом за недужими членами сім’ї (чоловіком чи дружиною, батьками, дитиною (є підтвердження медико-соціальної експерної комісії, лікувально-консультативної комісії);
необхідність займатися постійним доглядом за дружиною (чоловіком), одним із батьків – інвалідом першої/другої групи;
встановлена (за рішенням суду) опіка над недієздатною особою-інвалідом;
постійний догляд за інвалідом першої групи;
постійний догляд за інвалідом другої групи/за особою, яка потребує постійного догляду, що підтверджено висновками МСЕК/ЛКК, у разі відсутності інших осіб, які могли б за нею доглядати;
факт настання вагітності (для військовослужбовців-жінок);
необхідність відпустки по догляду за дитиною у віці до 3-х років/потребуючої догляду в домашніх умовах до часу, коли вона досягне 6 років;
належність до сім’ї, у якій обоє членів подружжя – військовослужбовці, за наявності у сім’ї неповнолітньої дитини або дітей (до18 р.);
занятість самостійним вихованням неповнолітньої дитини чи дітей (у віці до 18 р.).
утримання 3-х чи більшої кількості неповнолітніх дітей (у віці до 18 р.).

Військовослужбовці-контрактники (іноземці та особи без громадянства) можуть звільнятися за власним бажанням.

Для військовослужбовців на кадровій службі

Особи даної категорії мають право звільнятися зі служби:

по досягненні ними граничного віку;
за станом здоров’я (у висновку ВЛК зазначена непридатність військового до служби та необхідність звільнити його з обліку;
через судимість (за провину перед законом військовослужбовець постав перед судом та отримав обвинувачення: за вироком суду він позбавляється не лише волі, а й військового звання).

Як звільнитися?

Якщо у військового є всі підстави, передбачені Законом, звільнення може відбутися на будь-якому з етапів його служби.

Військовий має подати рапорт своєму командиру з документами, підтверджуючими наявність підстав для його звільнення. Ознайомившись із документом, командир його задовільняє та передає командиру старшому за рангом, додавши відмітку щодо свого клопотання про звільнення підлеглого. Далі рапорт передається вище по ланцюжку підпорядкованості, доки не потрапить до рук командира в/ч (посадової особи, наділеної правом вирішення питання по суті). Якщо безпосередній командир відмовляється прийняти рапорт, попри наявність усіх підстав про звільнення, документ подається вищому командиру з додаванням пояснень. До останньої ланки рапорт має дійти з додаванням усіх клопотань командирів або ж військовослужбовець повинен обґрунтувати їх відсутність.

По звільненню він є зобов’язаним не пізніше 5 днів прибути до військового комісаріату (СБУ – для тих, хто звільнився з лав цієї служби) та стати на облік.

339 переглядів