Про ухилення від мобілізації. З судової практики
Постанова Кабінету Міністрів від 20.07. 2010 р. містить перелік випадків, коли за неявку до територіального центру комплектування після отримання повістки не настає відповідальність.
Про перелік поважних причин
Наразі, у переліку причин, через які військовозобов’язаному при врученні повістки можна не з’являтися до територіального центру комплектування, міститься лише 3 пункти. Не з’явитися за викликом після отримання повістки можна:
- Через хворобу, яка унеможливлює самостійне пересування.
- Через необхідність доглядати за хворим членом сім’ї (чоловіком, дружиною, дитиною, батьками, власними або батьками дружини/чоловіка). Перераховані особи обов’язково повинні проживати на одній території із військовозобов’язаним, який отримав повістку. Також важливим є факт відсутності близьких родичів, які могли б доглядати за недужим.
- Через відкриття стосовно резервіста/військовозобов’язаного кримінального провадження, застосування по відношенню до нього кримінального покарання/адміністративного стягнення.
Наявність поважної причини, через яку військовозобов’язаний не з’явився до центру комплектування за викликом по повістці, потребує офіційного документального підтвердження.
Щодо відповідальності
КК України (стаття 336) за ухилення військовозобов’язаних/резервістів від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період передбачена кримінальна відповідальність. Дане правопорушення карається позбавленням волі на термін від 3-х до 5 років.
Які елементи кримінального правопорушення має встановити суд?
На необхідності встановлення елементів даного кримінального правопорушення акцентує увагу судова практика. Вони мають бути встановлені з метою визначення кримінальної відповідальності і застосування засобів покарання винної особи. Зокрема, виділяється ряд визначальних аспектів, які допоможуть суду вирішити питання щодо того, чи міститься у діях особи склад кримінального правопорушення.
Якщо особа відмовилася отримати повістку, і ця відмова належно зафіксована співробітниками територіального центру комплектування, суд має оцінити, наскільки законним був порядок вручення даної повістки. При цьому Верховний суд звертає увагу на наявність/ відсутність даних про вручення повістки військовозобов’язаному та даних про фіксацію її відмови. Тільки дотримання всіх передбачених законом формальностей при врученні повістки може сприяти доведенню винуватості особи у вчиненню нею кримінального злочину (ст. 336 КК).
Також у межах розгляду справи судом здійснюється перевірка наявності/відсутності фактів, які можуть свідчити про виникнення військового обов’язку в особи. Судом надається правова оцінка по обставинам і встановлюється ряд юридичних фактів:
- чи перебуває особа на військовому обліку у якості військовозобов’язаного?
- чи проходила вона військово-лікарняну комісію і чи визнана відповідно придатною до проходження військової служби?
- чи отримала особисто повістку і чи підписала дане отримання власноруч?
- чи мало місце належне повідомлення особи про виклик до територіального центру комплектації?
- чи наявні умисел і мета ухилення від призову?
- чи мають місце правові підстави на відстрочку від призову?
Саме вищезазначені факти можуть сприяти визначенню наявності/відсутності поважних підстав для відмови військовозобов’язаного з’явитися після отримання повістки до пункту збору.
Щодо мобілізації обмежено придатних
Закон передбачає мобілізацію під час воєнного стану військовозобов’язаних, які визнані обмежено придатними до військової служби. Така особа проходитиме службу не у бойовій частині, а у військовій частині забезпечення.
Якщо повістку вручили особі, яка має бронь
Військовозобов’язаним, які володіють бронню від призову по мобілізації, слід носити при собі всі належні посвідчення, які забезпечать йому уникнення від вручення повістки. Якщо повістку вручили через відсутність потрібних документів, слід з’явитися з посвідченнями щодо наявності броні до центру комплектування і анулювати повістку.
336 переглядів