Головна » Військові питання » Процедура визнання зниклого безвісти померлим у судовому порядку

Процедура визнання зниклого безвісти померлим у судовому порядку

Питання визнання особи, яка зникла безвісти, померлою є складним та водночас надзвичайно важливим. Для багатьох родичів цей статус є визначальним у врегулюванні юридичних і майнових питань, а також надання соціальної підтримки. В Україні ця процедура регулюється низкою законодавчих актів і вимагає суворого дотримання встановлених норм і формальностей.

Нормативно-правова база

Основним нормативним актом, що регулює питання визнання особи померлою, є Цивільний кодекс України (ЦКУ). Саме цей документ встановлює загальні положення про обставини, за яких особа може бути визнана померлою, та порядок дій, необхідних для офіційного оформлення цього статусу.

Важливу роль у регулюванні процесу визнання особи померлою відіграє також Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК), який визначає деталі щодо подання заяви, доказової бази та процедурних питань. Суди, які розглядають такі справи, керуються саме положеннями ЦПК.

Обставини для визнання особи померлою

Відповідно до чинного законодавства, існує кілька основних причин, через які особа може бути визнана померлою:

Відсутність відомостей про місце перебування особи протягом тривалого часу.
Якщо немає інформації про місцеперебування особи протягом тривалого часу, це може бути підставою для її визнання померлою. Законодавство України визначає, що такий строк має становити щонайменше 2 роки з моменту зникнення. Проте в умовах бойових дій, коли особа зникає за обставин, що вказують на можливу загибель (наприклад, участь у бойовій операції), цей термін скорочується до 6 місяців.
Наявність обставин, які дають підставу вважати, що особа загинула.
Стихійні лиха, катастрофи, бойові дії або інші надзвичайні ситуації можуть бути підставою для визнання особи померлою навіть без спливу двох років. Такими обставинами є, наприклад, загибель під час воєнних дій або зникнення під час стихійного лиха.

Порядок визнання особи померлою

Процедура визнання особи померлою включає кілька ключових етапів. Спочатку родина зниклого повинна звернутися до суду із відповідною заявою. Така заява подається до місцевого загального суду за місцем реєстрації або перебування заявника.

Підготовка та подання заяви

Заява до суду повинна містити такі відомості:

Найменування суду, до якого подається позов;
Прізвище, ім’я та по батькові заявника та зниклої особи;
Обставини, які дають підставу вважати, що особа загинула;
Докази, що підтверджують відсутність особи або можливу її загибель.

Доказова база

Докази є ключовим елементом у процесі визнання особи померлою. Законодавство визначає кілька типів доказів, які можуть бути використані у таких справах:

Документи військових органів:
- Довідка від командира військової частини про участь зниклої особи у бойових діях;
- Акт службового розслідування щодо зникнення особи;
- Наказ про визнання військовослужбовця зниклим безвісти;
- Довідка районного територіального центру комплектування про зникнення особи.
Свідчення свідків. Показання людей, які були очевидцями зникнення особи або ж володіють інформацією про обставини її зникнення, можуть стати важливим доказом у справі.
Медичні документи та висновки експертів, якщо такі є.
Довідки та витяги з реєстрів: зокрема, довідки про неможливість відновлення документів, що підтверджують смерть.

Зміст позовної заяви

Позовна заява повинна відповідати вимогам, визначеним статтею 318 ЦПК, та включати:

Причини неможливості отримання свідоцтва про смерть;
Докази, що підтверджують обставини, за яких особа була визнана зниклою безвісти;
Мету звернення до суду.

Розгляд справи в суді

Розгляд таких справ в суді має свої особливості. Після подання заяви суд призначає дату слухання, під час якого вивчаються всі представлені докази, заслуховуються пояснення сторін і свідків. Суд може запросити додаткові матеріали або свідків для уточнення обставин справи.

Судове рішення

Після розгляду всіх матеріалів суд виносить рішення. Визнання особи померлою здійснюється лише за наявності достатніх підстав, які переконують суд у тому, що зникла особа не могла залишитися живою. Рішення суду може бути таким:

Визнання особи померлою;
Відмова в задоволенні позову, якщо суд вважає докази недостатніми.

Рішення суду набирає чинності після завершення строку на апеляційне оскарження.

Наслідки визнання особи померлою

Рішення суду про визнання особи померлою має низку юридичних наслідків:

Відкриття спадщини. Після офіційного визнання особи померлою, розпочинається процедура оформлення спадщини. Спадкоємці мають право на спадкування майна, прав та обов’язків померлого.
Припинення цивільних прав та обов’язків особи. Визнання особи померлою юридично припиняє всі її цивільні права та обов’язки.
Отримання соціальної допомоги. Родичі особи, визнаної померлою, мають право на одноразову грошову допомогу у разі загибелі військовослужбовця, якщо зникла особа була військовослужбовцем.
Юридичні наслідки для третіх осіб. Визнання особи померлою також може мати наслідки для правових відносин із третіми особами, зокрема щодо майнових і договірних зобов’язань.

Повернення зниклої особи

Важливо зазначити, що в разі, якщо особа, визнана померлою, виявиться живою, закон передбачає механізм відновлення її прав. Особа може звернутися до суду з заявою про скасування рішення про її визнання померлою. У такому випадку рішення суду анулюється, а всі юридичні наслідки визнання померлою — скасовуються.

Процедура визнання зниклої безвісти особи померлою є важливою юридичною дією, яка має на меті захист прав родичів та врегулювання майнових і правових питань. Для того, щоб процес відбувся відповідно до вимог законодавства, важливо правильно підготувати всі необхідні документи, докази та своєчасно звернутися до суду. Дотримання всіх формальностей і вимог, передбачених законодавством України, є ключовим для успішного вирішення цього питання.

36 переглядів