Головна » Правові питання » Розслідування нещасних випадків на виробництві в період воєнного стану

Розслідування нещасних випадків на виробництві в період воєнного стану

В умовах воєнного стану питання безпеки праці набувають особливої актуальності. Зростання кількості нещасних випадків на виробництві є наслідком поєднання традиційних ризиків з новими, пов’язаними з воєнними діями. Ця стаття розглядає основні чинники травматизму, законодавчі зміни та порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час виконання трудових обов’язків у період воєнного стану.

Основні чинники травматизму

У нинішніх умовах виробнича діяльність зіштовхується із суттєвими ризиками. До традиційних чинників, які раніше спричиняли травматизм (недосконалість устаткування, порушення технологічних процесів, недотримання правил безпеки), додалися нові:

Воєнні дії: бомбардування, ракетні та артилерійські обстріли.
Мінування територій: небезпека від залишених мін та вибухових пристроїв.
Захоплення в полон та терористичні акти: ситуації, які створюють загрозу життю працівників.

Ці нові обставини значно ускладнюють забезпечення безпеки праці на виробництві та вимагають адаптації підходів до розслідування нещасних випадків.

Нормативно-правове регулювання

Основним документом, який регламентує порядок розслідування нещасних випадків, є Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337. З урахуванням воєнного стану до цього Порядку було внесено зміни відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року №59. У новому розділі “Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного стану” визначено особливості проведення розслідувань в умовах воєнних (бойових) дій.

Класифікація нещасних випадків

Оновлене законодавство розмежовує два основні види нещасних випадків:

Випадки, що сталися внаслідок воєнних (бойових) дій:
- Обстріли, бомбардування, мінування.
- Захоплення в полон.
- Терористичні акти.
Випадки, що сталися в районах воєнних дій, але не пов’язані з воєнними діями:
- Травмування через недотримання техніки безпеки.
- Інші інциденти, не викликані воєнними обставинами.

Особливість розслідування першого типу полягає у відсутності необхідності визначати стан сп’яніння потерпілого та обов’язковості розслідування незалежно від тяжкості травм.

Порядок дій роботодавця

У разі настання нещасного випадку роботодавець зобов’язаний:

Повідомити протягом доби відповідні органи:
- Територіальний орган Держпраці.
- Територіальний орган Пенсійного фонду України.
- Військову адміністрацію або органи місцевого самоврядування.
- Первинну профспілкову організацію (за її наявності).
Сприяти розслідуванню:
- Скласти акт та надати пояснення.
- Передати необхідні документи до комісії з розслідування.
Надіслати матеріали розслідування до відповідних органів протягом трьох робочих днів після завершення розслідування.

Робота спеціальної комісії

Комісія з розслідування діє відповідно до Порядку, але з урахуванням особливостей воєнного стану:

Дистанційна робота: за необхідності засідання можуть проводитися онлайн.
Залучення військових експертів: для підготовки висновків щодо інциденту.
Призупинення розслідування: у разі небезпеки для членів комісії.

До складу комісії входять представники Держпраці, Пенсійного фонду та військової адміністрації. За потреби можуть залучатися роботодавці та інші фахівці.

Розслідування нещасних випадків у період воєнного стану є надзвичайно важливим процесом, який дозволяє забезпечити права потерпілих та їхніх сімей. Дотримання вимог Розділу “Процедура розслідування нещасних випадків у період воєнного стану” є обов’язковим для роботодавців та сприяє зменшенню ризиків травматизму. У складних умовах війни це вимагає координації зусиль всіх зацікавлених сторін та адаптації до нових викликів.

21 перегляд