Щодо деяких аспектів екологічної загрози військової агресії в Україні
Війною в Україні спричинено жахливі й подекуди незворотні втрати для довкілля. Відбувається нечуваного розмаху нищення екосистем. Вчені визначають нинішні події на території нашої держави як такі, у яких є чіткі ознаки екоциду.
Факти і цифри
У зоні бойових дій понад 200 тисяч гектарів територій забруднені хімічними сполуками та нафтопродуктами, перенасичені важкими металами, уражені снарядами, мінами, уламками ракет, через що протягом наступних десятиліть перебування на них становитиме загрозу довкіллю та здоров’ю людей.
У результаті воєнного безчинства до третини земель України перетворилися в зону, на якій ризиковано проводити сільгоспроботи, виведеними з обороту є біля 40 відсотків сільгосподарських угідь. Щодня зростають площі уражених земель в регіонах, які колись славилися своїми найродючішими в світі ґрунтами.
Заподіяно значної шкода біологічному розмаїттю. За даними сайту Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі – Міндовкілля), загальна площа території, на якій розташовані 514 об’єктів природно-заповідного фонду, окупованих у результаті вторгнення росіян, складає 0,8 млн га. Перед загрозою знищення постали до 600 видів тварин, 880 видів грибів та рослин, у т. ч. рідкісних, тобто таких, які занесені до Червоної книги України.
Вчені б’ють тривогу: внаслідок того, що агресор активно використовує гідроакустичні прилади надводних суден та підводних човнів, через велику кількість у Чорному морі мін, а також через систематичне бомбардування та ракетні удари із моря масово гинуть чорноморські дельфіни. Всеукраїнська екологічна ліга свідчить про те, що на сьогодні вже загинуло до 50 тисяч ссавців.
Перед загрозою знищення опинилися більше ніж 120 видів птахів, які, за міжнародно-правовими угодами, є об’єктом захисту. Адже в тих південних регіонах, в яких розташовані водно-болотні угіддя, що слугують місцем розмноження, зупинки й живлення перелітних птахів, сьогодні активно продовжують вестись бойові дії.
Щодо відновлення родючості
Практиками висловлюються побоювання, що на відновлення пошкоджених угідь піде не один рік. До прикладу, за даними бельгійських дослідників, на місцях колишніх боїв Першої світової через дев’яносто років після її завершення фіксувалося перевищення гранично допустимого рівня концентрації важких металів.
Про розміри екологічних збитків
Військові дії все ще тривають, а фахівцями вже підраховані розміри збитків для довкілля, які є небувалими за своїми масштабами. За даними Державної екологічної інспекції, станом на січень 2023 р. кількість випадків зафіксованої шкоди, завданої довкіллю внаслідок агресії Росії, перевищує 2300. Міндовкілля звітує про стрімке зростання розмірів заподіяної війною українському довкіллю шкоди: на початок літа минулого року розміри збитків водним та земельним ресурсам та атмосферному повітрю становили біля 200 млрд гривень, на початку лютого 2023-го сума сягнула майже 2 трлн гривень.
Про правильну фіксацію збитків
З огляду на заподіяну довкіллю шкоду та загрозу її виникнення у подальшому важливо її своєчасно і правильно фіксувати та розраховувати. З цією метою у квітні- листопаді 2022 р. Міндовкілля розробило й затвердило ряд спеціальних методик для використання профільними державними органами. Окремі методики розроблені для оцінювання та фіксації збитків, заподіяних надрам, ґрунтам, атмосферному повітрю, водним ресурсам, заповідникам та Азовському й Чорному морям.
Про післявоєнну відбудову
У світлі майбутньої реалізації української євроінтеграційної політики особливого значення набуває «зелене відновлення» України. Майбутнє включення нашої держави в «зелений курс» Європи потребує здійснення реальних реформ у сфері охорони . Завдані агресором збитки нашому довкіллю є для України не лише викликом, але й шансом не лише відбудувати втрачене, але й зробити ще краще.
315 переглядів