Головна » Економічні питання » В Україні скасовано дію господарського кодекс

В Україні скасовано дію господарського кодекс

9 січня 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» (законопроєкт №6013). Цей нормативно-правовий акт суттєво змінює правове середовище бізнесу, адже з моменту набрання ним чинності втрачає силу Господарський кодекс України.

Основні положення нового закону

Законопроєкт №6013 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, за винятком окремих положень, зокрема, частини другої статті 20, яка набуде чинності через чотири роки. Документ визначає правові та організаційні засади здійснення підприємництва, функціонування та діяльності підприємств та їх об’єднань та встановлює семирічний перехідний період для адаптації підприємців до нових умов.

Визначення понять

Закон надає нові визначення ключових термінів у сфері підприємництва:

Підприємництво: самостійна, ініціативна, систематична діяльність, здійснювана на власний ризик юридичними особами або фізичними особами-підприємцями з метою отримання прибутку або досягнення соціально-економічних результатів.
Некомерційна господарська діяльність: діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.
Підприємство: юридична особа, яка на день введення в дію цього Закону зареєстрована в організаційно-правовій формі комунального, спільного комунального, приватного, дочірнього, іноземного підприємства, об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки), споживчої кооперації.

Категорії підприємств

Залежно від кількості працівників і річного доходу підприємства поділяються на:

Мікропідприємства: фізичні особи-підприємці та юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми із середньою кількістю працівників до 10 осіб та річним доходом, що не перевищує 2 млн євро.
Суб’єкти малого підприємництва: фізичні особи-підприємці та юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми із середньою кількістю працівників до 50 осіб та річним доходом, що не перевищує 10 млн євро.
Суб’єкти середнього підприємництва: юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми із середньою кількістю працівників до 250 осіб та річним доходом, що не перевищує 50 млн євро.
Суб’єкти великого підприємництва: юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми із середньою кількістю працівників понад 250 осіб та річним доходом, що перевищує 50 млн євро.

Оприлюднення даних

Закон зобов’язує підприємства оприлюднювати ключову інформацію про свою діяльність, зокрема:

Статут у чинній редакції та у редакціях, що діяли протягом останніх 5 років.
Положення про органи управління.
Всі рішення наглядової ради та власника щодо підприємства за останні 5 років.
Річну фінансову звітність за останні 3 роки.
Документи звітності, що подаються відповідним державним органам.
Річні звіти наглядової ради та керівника підприємства.
Перелік афілійованих осіб.

Значні правочини

Закон визначає «значний правочин» як операцію, вартість якої перевищує 10% активів підприємства (за даними останньої фінансової звітності). Такий правочин підлягає погодженню наглядовою радою підприємства або, у випадках, передбачених законом, власником підприємства.

Якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом угоди, становить від 10% до 25% вартості активів підприємства, рішення про її погодження приймається наглядовою радою (у разі її утворення) або власником.

Якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг становить більше 25% вартості активів, рішення приймається власником компанії.

Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від узгодження рішень про вчинення значного правочину. Значний правочин, вчинений з порушенням цих вимог, може бути визнаний судом недійсним.

Суб’єкти господарювання

Відповідно до закону №6013, суб’єктами господарювання є:

Фізичні особи-підприємці (ФОП), які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.
Юридичні особи незалежно від форми власності та організаційно-правової форми.
Об’єднання підприємств, створені на добровільних засадах з метою координації діяльності або представництва спільних інтересів.

Наслідки скасування Господарського кодексу

Скасування Господарського кодексу України означає перехід до нової системи правового регулювання, заснованої на Цивільному кодексі України та інших законодавчих актах, які регулюють господарську діяльність. Це має такі наслідки:

Спрощення нормативного регулювання – зменшення кількості актів, що регулюють підприємницьку діяльність.
Зменшення бюрократичного навантаження – усунення дублюючих норм, що містилися у Господарському кодексі та інших актах.
Гармонізація українського законодавства з європейськими нормами – приведення правового поля у відповідність до міжнародних стандартів.
Зміни у регулюванні державних підприємств – запровадження нових принципів управління та контролю.

Закон передбачає семирічний перехідний період, що дозволить підприємствам адаптуватися до нових вимог і забезпечити плавний перехід до нової системи правового регулювання господарської діяльності.

Таким чином, ухвалення цього закону є важливим кроком у реформуванні правової системи України, що сприятиме покращенню бізнес-клімату, зменшенню регуляторного навантаження та стимулюванню економічного розвитку країни.

61 перегляд