Правосуддя в Україні в умовах воєнного стану
В умовах воєнного стану 2022-2024 рр., незважаючи на виклики, пов’язані з повномасштабною війною з Російською Федерацією, судова система України є надалі стійкою та спроможною звершувати правосуддя. Попри активні бойові дії та тимчасову окупацію певних територій, пошкодження та руйнування приміщень, в яких знаходилися суди, і навіть загибель окремих суддів, загалом в Україні повноцінно забезпечується доступ громадян до справедливого правосуддя.
Водночас протягом цього періоду змінилося багато: зазнало суттєвих змін процесуальне законодавство, виокремився новий перелік пріоритетних для судового розгляду категорій справ, впевненими кроками проходить діджиталізація судів, що підкріплюється відповідним нормативно-правовим фундаментом. Крім того, можна відзначити все більш помітну інтеграцію України до європейського співтовариства, як наслідок, – адаптацію українського правосуддя до правових стандартів ЄС.
Зміна територіальної підсудності
Одним із перших заходів для забезпечення повноцінної роботи судів стало впровадження можливості зміни територіальної підсудності судових справ у разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан. Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIII від 12.05.2015 та за рішенням Вищої ради правосуддя, за поданням Голови Верховного Суду, справи в судах, на території яких здійснювались активні бойові дії, передавалися до інших відповідних судів, найбільш територіально наближених (ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016, в редакції закону № 2112-IX від 03.03.2022).
Зокрема, протягом 2022 року територіальну підсудність змінили 135 місцевих та апеляційних судів, з яких відновлено територіальну підсудність справ 50 місцевих та апеляційних судів. На кінець 2022 року змінено територіальну підсудність справ 169 місцевих та апеляційних судів, що становить понад 22% від загальної кількості місцевих та апеляційних судів.
Дистанційне правосуддя
Відправною точкою правосуддя без фізичної присутності сторін у залі суду стало прийняття Верховною Радою ще до початку повномасштабних воєнних дій Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30.03.2020. Потреба у дистанційному правосудді назріла ще у 2020 році у зв’язку з пандемією COVID-19.
З початком повномасштабної збройної агресії рф дистанційне правосуддя набуло ще більшого значення, забезпечуючи доступ до суду широким колам громадян та юридичним особам. Нині судді з розумінням ставляться до заяв про участь у засіданні онлайн, а судові зали оснащені необхідним технічним обладнанням для проведення засідань у режимі відеоконференцій.
«Електронний суд»
Це чи не найзначніший крок у діджиталізації українського правосуддя. З 18 жовтня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» №3200-IX від 29.06.2023. Відтепер для осіб, які дотичні до правосуддя (адвокатів, нотаріусів, виконавців тощо), реєстрація електронних кабінетів у системі ЄСІТС або її окремій підсистемі є обов’язковою.
Юридичним особам приватної форми власності, щоб мати змогу подавати до суду процесуальні документи, слід зареєструватися в системі до 20 лютого 2024 року. Це сприяє онлайн-документообігу, мінімізації ризиків, пов’язаних з відправленням кореспонденції судом та до суду, а також забезпеченню більшої поінформованості учасників судових справ.
Нові способи сповіщення та комунікації з судом
Внаслідок війни мільйони українців стали внутрішньо переміщеними особами або навіть покинули країну. Національним судам стало складно сповіщати учасників судового процесу про відповідні процесуальні події. Для вирішення цієї проблеми було введено альтернативні способи комунікації з судом. Зокрема, Державна судова адміністрація України запровадила надсилання судових повісток, повідомлень та викликів через Viber або SMS-повідомлення.
У разі коли остання відома адреса реєстрації учасника судової справи знаходиться на тимчасово окупованій території, судами практикується розміщення оголошень для учасників судових справ на офіційних веб-сайтах судів, що унормовано в ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15.04.2014.
Обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень
Єдиний державний реєстр судових рішень був закритий для загального доступу 24 лютого 2022 року, в день, коли почалась збройна агресія російської федерації проти України. Надалі, доступ до Реєстру судових рішень було відновлено у червні 2022-го, але на теперішній час він є обмеженим. Це зроблено з метою запобігання загрозам життю і здоров’ю суддів, учасників судового процесу.
Особливості застосування процесуальних строків
Одним із важливих питань, що виникло з моменту запровадження воєнного стану, є оцінка поважності причин порушення процесуальних строків. При виникненні цього питання суди виходять з поточної ситуації в регіоні. Загальний воєнний стан не впливає на перебіг процесуальних строків. Однак поважними причинами поновлення процесуальних строків може бути наявність обставин, які підтверджують вплив воєнного стану на відповідну сторону/учасника судового процесу, що підтверджується необхідним сертифікатом ТПП України.
Застосування кримінально-процесуального законодавства
Протягом останніх місяців реєструються десятки й сотні злочинів, таких як порушення законів та звичаїв війни (ст.438 ККУ), колабораційна діяльність (ст.111-1 ККУ), державна зрада (ст.111 ККУ), пропаганда війни (ст.436 ККУ), пособництво державі-агресору (ст.111-2 ККУ) тощо.
За даними Офісу Генерального прокурора станом на 7 липня 2023 року зареєстровано 97 тис. злочинів агресії та воєнних злочинів, 17 тис. злочинів проти національної безпеки України. До судів першої інстанції надійшло 1300 кримінальних проваджень щодо державної зради (розглянуто майже 200), 1280 проваджень про колабораційну діяльність (розглянуто понад 600).
Слід також звернути увагу, що тепер можна розглядати справи у разі неявки обвинуваченого до суду, якщо його місцезнаходження відомо і його було належно повідомлено. Це нововведення спрямоване на пришвидшення судових процесів і запобігання затягування розгляду справи у разі недобросовісної поведінки обвинуваченого або підозрюваного.
Таким чином, правосуддя в Україні в умовах воєнного стану зазнало значних змін, але судова система продемонструвала свою здатність до адаптації і забезпечення справедливого розгляду справ. Інноваційні підходи, зокрема діджиталізація та дистанційне правосуддя, сприяють підвищенню ефективності судової системи та забезпеченню доступу до правосуддя навіть у найскладніших умовах.
98 переглядів
