Про долю земельних відносин після війни: що нас очікує та чим допоможе медіація?
Майже одразу після початку російсько-української війни законодавцем було вжито заходи щодо пристосування земельних відносин до нової дійсності та забезпечення безпеки.
Які сталися зміни в законі?
Ряд прийнятих змін включає:
- Обмеження доступу до Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Наслідком цього заходу стало припинення функціонування ринку землі, яке почало набирати оберти у 2021-му. Станом на сьогодні відбулося обмежене відновлення діяльності даних інформаційних систем.
- Заборонення провадження земельних торгів щодо набуття емфітевзису, прав оренди, суперфіцію відносно земельних ділянок с/г призначення як державної, так і комунальної власності. У наслідку було втрачено конкурентність.
- Запровадження автоматичного поновлення емфітевзису, договорів оренди й суборенди, земельного сервітуту, суперфіцію строком на 1 рік без урахування волевиявлення сторін.
- Спрощення передання земель с/г призначення в оренду для ведення товарного с/г виробництва як державної, так і комунальної форм власності терміном до одного року. Одночасно з цим запроваджено обмеження прав орендаря (до прикладу, розмір орендної плати не повинен бути вищим 8% НГО).
- Спрощення порядку передання в оренду земельних ділянок евакуйованим з зони бойових дій особам і підприємствам.
Заборонення безоплатної передачі земель у приватну власність.
Про небезпеку виникнення конфліктних ситуацій
Метою запроваджених законодавчих змін було сприяння безпеці користувачів та землевласників, полегшенню й оптималізації використання земельних ділянок за призначенням. Однак, на думку фахівців, введення змін може призвести у майбутньому до виникнення конфліктних ситуацій і спорів. Вони можуть виникнути після припинення чи скасування в Україні воєнного стану.
Чого чекати?
Сьогодні спостерігається збільшення кількості звернень щодо відновлення документів для встановлення прав, знищених унаслідок військових дій. Втрата документів призводить до земельних спорів, які можуть стати фактором збільшення напруги в громадах і виникнення конфліктних ситуацій:
- поміж громадянами та юридичними особами щодо володіння, розпорядження і користування земельними ділянками, які перебувають у їхній власності;
- поміж надавачами оренди та орендарями земель товарного с/г виробництва;
- межові;
- відносно обмеження використання земель та сервітутів;
- щодо додержання правил добросусідства (з огляду на значне переміщення населення в межах країни, зміну сусідів та порушення добросусідських взаємовідносин);
- пов’язаних із претензіями на безоплатну передачу у власність земельних ділянок.
Коли очікувати сплеску хвилі невдоволення і конфліктів?
За підрахунками спеціалістів, такого сплеску слід чекати вже до початку 2025 року. До нього може призвести законодавча заборона щодо передання у період воєнного стану земель у приватну власність. Громадяни масово можуть почати звертатися з вимогою дозволити їм оформлення права власності на земельні паї, яке вони не встигли зробити у встановлений державою термін.
Про користь медіації
У положеннях українського Земельного кодексу передбачене залагодження земельних спорів у суді, рішенням органів місцевого самоврядування, а також шляхом застосування медіації. Перерахованим вище органам належиться сприяти примиренню сторін у земельному спорі. Змістом даного сприяння може стати інформування сторін щодо можливості використання медитативного шляху вирішення земельних спорів, а також забезпечення доступу для всіх бажаючих до послуги медіації.
Що таке медитація?
Це є назвою добровільного, структурованого, гнучкого, конфіденційного процесу, в якому зусиллями нейтрального неупередженого посередника (медіатора) надається допомога сторонам у провадженні процесу переговорів та самостійному прийнятті тих рішень, які задовольнятимуть усіх учасників. Законом України «Про медіацію» її обов’язковість у земельних спорах не встановлена.
273 перегляди