Щодо відмови від мобілізації з релігійних переконань
У контексті сучасних викликів, що стоять перед Україною, питання відмови від мобілізації з релігійних переконань викликає значний суспільний інтерес і неоднозначність. Верховний Суд України у справі № 344/12021/22 сформулював принципову позицію, що стосується реалізації цього права, з урахуванням вимог Конституції України та міжнародного права. У цій статті розглянемо правові аспекти, умови, обмеження та критерії правомірності відмови від військової служби через релігійні переконання.
Правова основа відмови від мобілізації
Міжнародно-правове регулювання
Основою для можливості відмови від військової служби через релігійні переконання є стаття 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вона гарантує право кожної особи на свободу думки, совісті та релігії. Це включає можливість відмовитися від виконання військових обов’язків із міркувань совісті.
Однак, це право не є абсолютним. Частина 2 статті 9 Конвенції дозволяє обмежувати його у разі, якщо таке втручання відповідає законній меті та є пропорційним.
Конституційна основа
Частина 4 статті 35 Конституції України прямо передбачає право на заміну військової служби альтернативною невійськовою. Це можливо лише за умови, що виконання військових обов’язків суперечить релігійним переконанням громадянина.
Водночас, це положення супроводжується необхідністю забезпечення об’єктивності у перевірці заявлених переконань, щоб уникнути можливих зловживань.
Умови та обмеження реалізації права
Верховний Суд у своєму рішенні акцентував увагу на низці умов, що є необхідними для правомірного обмеження права на відмову від військової служби:
- Законність обмеження:
Воно має базуватися на законодавчо встановлених нормах. - Легітимна мета:
Обмеження може бути обґрунтоване потребами забезпечення:- громадської безпеки;
- охорони публічного порядку;
- захисту прав і свобод інших громадян;
- суверенітету та територіальної цілісності держави.
- Пропорційність:
Втручання у право на відмову має бути мінімально необхідним для досягнення зазначених цілей.
Об’єктивна перевірка переконань
Суд підкреслив, що відмова від служби у Збройних силах України повинна ґрунтуватися на:
- глибоких, щирих та послідовних релігійних переконаннях;
- наявності доведеного конфлікту між віруваннями особи та військовим обов’язком.
Докази на підтвердження релігійних переконань
Особа, яка заявляє про несумісність військової служби з її релігійними переконаннями, має надати відповідні докази. Це можуть бути:
- документи про членство у релігійній організації;
- свідчення релігійного лідера або представників громади;
- письмові документи, що підтверджують довготривалу прихильність до певних релігійних норм.
Проте членство у релігійній організації не є обов’язковим. Суд визнав, що право на свободу віросповідання має зовнішні й внутрішні аспекти, тому особа може виявляти свою віру поза межами офіційних релігійних структур.
Сумлінна відмова від військової служби: процедура
Подача заяви
Громадянин, який хоче скористатися правом на альтернативну службу, повинен:
- Звернутися до територіального центру комплектування із письмовою заявою.
- Надати докази, що підтверджують релігійні переконання.
Розгляд заяви
Органи військового обліку зобов’язані об’єктивно перевірити надані дані. Висновок має бути винесений із дотриманням принципів неупередженості.
Альтернативна служба
У разі схвалення заяви, громадянина направляють на невійськову службу, що не суперечить його переконанням.
Ризики та зловживання правом
В умовах воєнного стану Верховний Суд наголосив на ризиках недобросовісної поведінки громадян, які можуть використовувати релігійні переконання як спосіб ухилення від мобілізації.
Механізми запобігання зловживанням
Для уникнення маніпуляцій:
- Заяви мають бути обґрунтовані доказами.
- Перевірка має бути комплексною та включати залучення експертів у релігієзнавстві.
- Рішення мають ухвалюватися із врахуванням усіх обставин справи.
Висновки Верховного Суду
Головною метою рішення у справі № 344/12021/22 стало забезпечення балансу між правом особи на свободу совісті та інтересами суспільства.
Ключові тези рішення:
- Відмова від військової служби через релігійні переконання можлива, але має бути обґрунтованою.
- Право на альтернативну службу не обмежується членством у певних релігійних організаціях.
- Умовою реалізації права є надання об’єктивних доказів.
Практичні рекомендації для громадян
- Підготуйте докази:
Документи про вашу релігійну діяльність, свідчення релігійних лідерів, інші матеріали. - Проконсультуйтесь із юристом:
Щоб уникнути відмови через формальні недоліки у заяві. - Будьте готові до перевірки:
Надання неправдивих даних може стати підставою для притягнення до відповідальності.
Наслідки для суспільства
Запровадження чітких процедур відмови від мобілізації через релігійні переконання сприяє:
- забезпеченню балансу між правами особи та інтересами держави;
- зменшенню ризиків маніпуляцій;
- захисту релігійних прав громадян у складних умовах воєнного стану.
Забезпечення реалізації цього права з дотриманням закону є важливим кроком у розвитку демократичного суспільства.
Право на відмову від мобілізації з релігійних переконань – це важливий аспект свободи совісті, гарантований міжнародним і національним законодавством. Однак його реалізація можлива лише за дотриманням чітко визначених умов, які забезпечують захист прав і свобод інших громадян та інтересів держави.
20 переглядів