Штраф за несплату аліментів

Після розірвання шлюбу питання належного утримання дитини нерідко стає причиною конфліктів та судових спорів. Законодавство України встановлює чіткий обов’язок кожного з батьків брати участь у матеріальному забезпеченні неповнолітніх дітей, і цей обов’язок не залежить від місця проживання, особистих стосунків між батьками чи факту повторного створення сім’ї одним із них.

На практиці найбільш проблемним аспектом стає систематична несплата аліментів, що безпосередньо порушує право дитини на належний рівень життя. Саме тому закон запроваджує комплексний механізм фінансового та юридичного впливу на недобросовісних боржників: від штрафів і пені до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Поняття боргу та правові наслідки його виникнення

Усі питання, пов’язані зі стягненням аліментів, регулюються Сімейним кодексом України, Законом України «Про виконавче провадження» та низкою підзаконних актів Міністерства юстиції.

Заборгованістю вважається будь-яка несплачена сума, що мала бути перерахована відповідно до рішення суду або нотаріально посвідченого договору. Розрахунок боргу завжди здійснює виконавець — державний або приватний.

Факт наявності заборгованості автоматично запускає механізми відповідальності, зокрема:

нарахування штрафу;
можливість стягнути пеню (неустойку);
накладення адміністративних обмежень;
можливість застосування суспільно корисних робіт;
відкриття кримінального провадження у разі злісного ухилення.

Мета цих заходів — не покарати боржника заради покарання, а захистити інтереси дитини, забезпечивши їй належне матеріальне забезпечення навіть у випадку недобросовісної поведінки одного з батьків.

Штрафи за заборгованість зі сплати аліментів

Штраф — це додаткова фінансова санкція, що накладається виконавцем (а не судом) і має чітко визначений розмір залежно від тривалості заборгованості. Вона передбачена статтею 71 Закону «Про виконавче провадження» і застосовується автоматично.

Розмір штрафу:

20% від суми боргу — якщо заборгованість перевищує суму платежів за 1 рік.
30% — якщо борг дорівнює або перевищує суму платежів за 2 роки.
50% — якщо борг перевищує суму платежів за 3 роки і більше.

Важливо: Штраф не перераховується до державного бюджету — він додається до аліментів і виплачується дитині. Тобто всі ці кошти спрямовано на компенсацію затримки виплат.

Пеня за прострочення аліментів: судова фінансова відповідальність

На відміну від штрафу, пеня стягується не автоматично, а виключно за рішенням суду.

Основні правила:

пеня становить 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення;
загальна сума пені не може перевищувати 100% боргу;
для стягнення необхідно довести вину боржника.

Таким чином, пеня — це механізм, який дозволяє стягувачу отримати додаткову компенсацію за тривале ухилення від сплати.

Коли суд може звільнити боржника від сплати пені?

втрата роботи через війну;
важка хвороба;
затримка зарплати;
перебування на окупованій території;
помилка бухгалтерії.

Адміністративна відповідальність за несплату аліментів

Якщо боржник не сплачує аліменти більше 4 місяців, виконавець може застосувати до нього низку примусових заходів.

Основні адміністративні обмеження:

тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України;
обмеження права керування транспортними засобами;
обмеження у праві користування зброєю та праві полювання.

Ці обмеження накладаються без звернення до суду, виключно на підставі постанови виконавця.

Додаткове покарання: суспільно корисні роботи

Якщо борг перевищує суму платежів за 6 місяців, виконавець може притягнути боржника до:

суспільно корисних робіт строком від 120 до 240 годин.

У разі ухилення від їх виконання — суд може замінити їх адміністративним арештом.

Важливо! Якщо боржник є військовослужбовцем або мобілізованим, накладення обмежень може мати винятки — виконавець перевіряє це індивідуально.

Кримінальна відповідальність за злісне ухилення (стаття 164 КК України)

Злісне ухилення — це:

приховування доходів;
навмисна зміна місця проживання;
неінформування про нове місце роботи;
систематичне ухилення від виконавчих дій.

Покарання за статтею 164 КК України:

громадські роботи — 80–120 годин;
арешт — до 3 місяців;
обмеження волі — до 2 років.

Порушення кримінальної справи відбувається на підставі заяви стягувача до поліції.

Особливості стягнення аліментів під час воєнного стану

Попри війну, обов’язок сплачувати аліменти не припиняється.

Що залишається незмінним:

штрафи 20/30/50% застосовуються у звичайному порядку;
пеня нараховується судом за заявою стягувача;
обмеження у виїзді за кордон накладаються повністю;
суспільно корисні роботи залишаються чинними.

Що може бути враховано як поважна причина несплати:

перебування в зоні бойових дій;
окупація території;
неможливість працевлаштування;
відсутність доступу до банківських послуг.

Судова практика у 2024–2025 роках свідчить, що суди враховують воєнні обставини, але лише за наявності документальних доказів.

Куди звертатися для захисту прав дитини?

Залежно від того, який механізм звернення потрібен, існує кілька інстанцій.

Державна виконавча служба або приватний виконавець

Саме виконавець:

обраховує борг;
накладає штрафи;
застосовує адміністративні обмеження;
арештовує рахунки;
описує та реалізує майно.

Перед зверненням необхідно мати:

рішення суду;
або нотаріальний договір про аліменти.

Суд

До суду звертаються для:

стягнення пені;
визначення розміру заборгованості у спірних випадках;
оскарження постанов виконавця;
встановлення факту ухилення.

Поліція

Заява до поліції подається у разі:

злісного ухилення від сплати;
перешкод у виконанні рішення суду;
наміру притягнути боржника до кримінальної відповідальності.

Юрист або адвокат

Юрист потрібен, якщо:

виникла потреба у стягненні значної заборгованості;
боржник переховується або працює неофіційно;
виконавець бездіє;
необхідна підготовка позову або скарги;
справа пов’язана з міжнародними елементами.

Поширені схеми ухилення та поради стягувачеві

На практиці недобросовісні платники намагаються зменшити офіційний дохід або приховати активи. Найчастіші схеми:

неофіційна робота;
переведення доходів на третіх осіб;
оформлення власного бізнесу на родичів;
навмисне ухилення від реєстрації місця проживання;
приховування інформації про місце роботи.

Що робити стягувачу:

періодично перевіряти виконавче провадження;
вимагати довідку про борг;
подавати скарги на виконавця в разі бездіяльності;
ініціювати розшук боржника та його майна;
фіксувати докази неофіційного доходу.

Типові помилки боржників і стягувачів

Боржники часто помиляються, коли:

вважають, що виїзд за кордон виключає відповідальність;
думають, що мобілізація автоматично списує борг;
ігнорують виконавця;
не подають документи про зміну доходу;
укладають неофіційні «домовленості» з другим з батьків.

Стягувачі часто помиляються, коли:

не відкривають виконавче провадження;
не подають заяву про штрафи;
не звертаються до суду за пенею;
очікують, що виконавець діятиме без додаткових звернень;
не фіксують ухилення боржника.

Штраф за несплату аліментів — це дієвий інструмент захисту прав дитини, який стимулює боржника виконувати свої обов’язки. У 2024–2025 роках законодавство зробило ці механізми лише жорсткішими: штрафи збільшуються, обмеження застосовуються автоматично, а судова практика все частіше стає на бік стягувачів.

Водночас кожна справа має свої особливості, а боржник може уникнути частини відповідальності лише за наявності поважних і підтверджених причин.

Тому найкраща стратегія — своєчасне звернення до виконавця, фіксація кожного факту порушення та юридичний супровід для максимально ефективного захисту інтересів дитини.

6 переглядів