Головна » Економічні питання » Як роботодавцю зі своєї ініціативи звільнити працівника: що говорить закон?

Як роботодавцю зі своєї ініціативи звільнити працівника: що говорить закон?

За українським законом роботодавець має право з власної ініціативи розривати як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий договір до завершення терміну його чинності.

Щодо підстав

Ст. 40 КЗпП України визначає для цього ряд підстав. Звільнити працівника з власної ініціативи роботодавець може, у разі, якщо:

відбулися певні зміни в організації праці (у т. ч. ліквідація, реорганізація, банкрутство, перепрофілювання установи, підприємства, скорочення штату);
була виявлена невідповідність працівника займаній посаді через його недостатню кваліфікацію (стан здоров’я), відмову у наданні (скасуванні) допуску до державної таємниці (якщо вона є необхідною);
працівник систематично, без поважних причин не виконує покладені на нього обов’язки (згідно умов трудового договору або правил внутрішнього трудового розпорядку), в результаті чого до нього було застосовано заходи дисциплінарного стягнення;
працівником було допущено прогул (він був відсутній на роботі більше 3-х годин) без поважних причин;
працівник не з’являвся на роботу більше, ніж 4 місяці через настання тимчасової непрацездатністі (окрім випадків втрати працездатності під час виконання трудових обов’язків);
відбулося поновлення на роботі основного працівника, яким раніше виконувалися дані посадові обов’язки;
працівник з’явився на роботі у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння;
працівник здійснив викрадення майна роботодавця, стосовно чого судом було винесено вирок, який на момент звільнення набрав законної сили;
роботодавця-фізичну особу призвано (мобілізовано) під час особливого періоду;
встановлена невідповідність працівника займаній посаді, на якій він вже працює або проходить випробувальний термін;
працівником учинено мобінг, стосовно чого суд виніс свій вирок, який на момент звільнення набрав законної сили.

Щодо додаткових підстав

Відповідно до статті 41 КЗпП України, підставами розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця стосовно певних категорій працівників означено випадки, коли:

керівником підприємства, установи, організації одноразово грубо порушено трудові обов’язки, у результаті чого заробітна плата надавалася працівнику несвоєчасно (в розмірах, невідповідних до розміру мінімальної заробітної плати);
керівником установи, підприємства, організації було вчинено мобінг стосовно працівника незалежно від форм його проявів (не вжито заходи по його припиненню), відповідно чого судом було винесене судове рішення, який на момент розірвання договору набрав законної сили;
працівником, який обслуговував товарні, грошові, культурні цінності, вчинено дії, через що відбулася втрата до нього довір’я;
працівником-виховалем вчинено аморальний проступок, не сумісний з подальшим виконанням ним посадових обов’язків;
виявлено факт порушення Закону України «Про запобігання корупції» (конфлікт інтересів, близькі стосунки з підпорядкованою особою та ін);
повноваження посадової особи припинено;
працівника неможливо забезпечити роботою, визначеною трудовим договором, через те, що внаслідок бойових дій виробничі умови, засоби виробництва, майно роботодавця було знищено (розірвання договору проводиться за умови неможливості перевести працівника на іншу роботу).

Згідно із Законом № 2136-IX в КЗпП України, підставами звільнення з ініціативи роботодавця є: смерть самого роботодавця (фізичної особи) або працівника (відповідно до п. 8-1, п. 8-2 статті 36 Кодексу); відсутність працівника на роботі, та відсутність інформації про її причини більше 4-х місяців (відповідно до п. 8-3 ст. 36 Кодексу).

Щодо гарантій

Під час воєнного стану гарантія, встановлена КЗпП України щодо неможливості за будь-якої підстави звільнити працівника у період його тимчасової непрацездатності та під час відпустки, відміняється.

Згідно із ст. 5 ЗУ за № 2136-IX від 15.03.2022 р. (далі – Закон) у період війни роботодавець має право звільнити робітника з власної ініціативи:

у період тимчасової непрацездатності;
у період відпустки, крім декретної (дата звільнення – перший робочий день по відпустці, або по виходу «з лікарняного»).

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону, роботодавець має право звільнити працівника без згоди профспілки (відміняється дія статті 43 КЗпП).

231 перегляд