Головна » Додаткова інформація » Воєнний стан в Україні: що змінилося у трудових відносинах?

Воєнний стан в Україні: що змінилося у трудових відносинах?

Оголошення воєнного стану кардинально вплинуло на всі грані життя українського суспільства. Зокрема законодавцями внесено ряд змін у сферу трудових відносин. Вони зафіксовані у тексті Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX від 15.03.2022. Що саме змінено для роботодавців та працівників, відносини яких закріплені трудовим договором?

Щодо форми трудового договору

Роботодавцям й працівникам надається право самостійно вирішувати, чи є необхідність в укладенні договору у письмовій формі. Під час воєнного стану з новим працівником можна укласти строковий договір – зокрема з працівником, який приймається на роботу у разі необхідності замінити тимчасово відсутнього співробітника, що знаходиться у відпустці, в евакуації або втратив працездатність.

Про випробувальний термін: щодо кого застосовується?

Роботодавець має право встановити випробувальний термін для всіх категорій працівників, щодо яких раніше він не застосовувався:

Для неповнолітніх.
Для осіб з інвалідністю.
Для вагітних жінок.
Для одиноких матерів із дитиною з інвалідністю або з дітьми до 14 років.
Для внутрішньо переміщених осіб тощо.

Щодо зміни умов праці: чи є право на них у роботодавця?

Згідно із Законом, роботодавець наділений правом перевести працівника без його згоди і попередження на іншу роботу в іншу місцевість в разі необхідності відвернути або ліквідувати наслідки бойових дій, або виникнення обставин, загрожуючих життю людей та їх критичним потребам. Умовами переведення є:

відсутність на території бойових дій (за їх наявності необхідна згода працівника);
за станом здоров’я працівник придатний до виконання роботи, на яку переводиться;
розмір оплати нової роботи не є нижчим, ніж середня зарплата на попередьому місці.

Про тривалість робочого часу і відпочинку

За нових умов на об’єктах критичної інфраструктури можна збільшити тижневе навантаження до 60 годин, пропорційно збільшивши заробітну плату. Для працівників із скороченим робочим днем тижневе навантаження на об’єктах критичної інфраструктури може доходити до 40 годин. При цьому передбачене пропорційне збільшення зарплати.

Роботодавцем визначається час, коли має починатися і закінчуватися щоденна робоча зміна.

На період воєнного стану передбачене зменшення вихідних до 24 годин (в мирний час щотижневий відпочинок продовжується 42 години).

Додатково скасовано:

заборону працювати у вихідні;
право скорочувати робочий день напередодні свят та вихідних;
право переносити вихідний день, в разі співпадіння святкового/неробочого дня з вихідним;
право обмежувати надурочні роботи.

Щодо щорічних оплачуваних відпусток

У працівників залишається право піти у щорічну оплачувану відпустку, але її тривалість може бути скорочена роботодавцем до 24 календарних днів. Роботодавець може відмовитися надавати працівнику невикористану відпустку за попередні роки.

Згідно із Законом на об’єкті критичної інфраструктури працівнику може бути відмовлено у наданні відпустки. Виняток становить надання відпусток, пов’язаних:

з вагітністю й пологами;
з доглядом за дитиною до 3-х років.

Водночас у працівника залишається право піти у неоплачувану відпустку з необмеженим строком (в мирний час така відпустка могла тривати біля 15 днів протягом одного року). В разі виїзду за кордон або набуття статусу ВПО, працівник може вимагати надання йому безоплатної відпустки до 90 днів.

Щодо обмежень на роботу в нічний час та за небезпечних умов

Закон скасовує скорочення нічного робочого часу.

Існує заборона примусу до роботи вночі без їхньої згоди:

вагітних жінок;
матерів із дітьми до 1 року;
осіб з інвалідністю.

Жінкам і працівникам з дітьми дозволено працювати за їхньої згоди:

на важкій роботі;
на роботі зі шкідливими/небезпечними умовами праці;
під землею;
в нічний час;
надурочно;
у вихідні, в свята, в неробочі дні;
у відрядженні.

Скорочений робочий час вночі скасовано.

Чи може роботодавець не виплачувати заробітну плату?

Закон не увільняє роботодавця від обов’язку виплачувати заробітну плату. Допускається можливість порушення строків оплати, причиною яких можуть бути бойові дії та інші обставини непереборної сили.

Про розрив трудового договору

Ініціювати звільнення може як роботодавець, так і сам працівник. Негайне розірвання трудового договору (цього права немає у працівників критичної інфраструктури та тих, кого залучили до суспільно- корисних робіт) можливе за умови:

розташування підприємства в зоні бойових дій;
наявності загрози здоров’ю та життю.

Роботодавець має право на звільнення працівника з першого дня його виходу на роботу:

під час його тимчасової непрацездатності;
відпустки.

Виключення становлять:

відпустка, пов’язана з вагітністю й пологами;
по догляду за дитиною віком до 3-х років.

Також у роботодавця є право на звільнення працівника:

якщо його неможливо забезпечити роботою (знищені робочі місця та засоби виробництва);
працівник відсутній на роботі понад 4 місяці з невідомих причин.

Чи можна призупинити дію трудового договору?

У разі неможливості надати працівнику роботу, дія трудового договору може бути призупинена (тимчасово) з ініціативи як роботодавця, так і працівника. При цьому передбачено збереження трудових відносин.

412 переглядів