Щодо закону про фріланс
Для українських законотворців період воєнного стану став часом активізації діяльності, спрямованої на пошук нових можливостей для розвитку легального заробітку й бізнесу. Одним з новоутворених нормативних актів став Закон за номером 2421-IХ, що набув чинності десятого серпня 2022 року. У документі перелічені зміни, внесені до актів українського законодавства, які регулюють трудові відносини з нефіксованим робочим часом.
Яка мета Закону?
Метою закону є урегулювання питань, пов’язаних із нестандартними формами зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі. Змістом документу забезпечується гнучкість вибору організації трудових відносин, мобільність працівника в процесі реалізації його права на працю.
Головна пропозиція
Законом вводиться нова особлива форма трудового договору – договір з нефіксованим робочим часом. Згідно із умовами такого договору, працівник зобов’язується виконувати роботу, надану замовником. Гарантії того, що така робота працівником буде отримуватись постійно, можуть бути відсутніми.
Про кількість договорів із фрілансерами та їх умови
Закон забороняє роботодавцям зловживати кількістю фрілансерів. Дозволена кількість договорів з нефіксованим робочим часом становить не більше десяти відсотків від загальної кількості всіх договорів. У випадку, коли загальна кількість найманих працівників складає менше десяти чоловік, дозволяється укласти лише один договір із фрілансером.
Договір із нефіксованим робочим часом передбачає наявність інформації про спосіб та час повідомлення про початок виконання робіт. Проміжок часу, відведений на їх виконання, має іменуватися базовими днями та годинами.
Кількість тижневого базового часу не може перевищувати сорока годин. Фрілансер не зобов’язаний працювати понаднормово, натомість він має використовувати для відпочинку встановлені законом вихідні.
Працівнику надається право відмовитися від виконання робіт у час поза межами базового. Він має право відмовитися від роботи, якщо повідомлення про її наявність було здійснене із порушенням мінімальних строків, вказаних у трудовому договорі.
Якщо працівник відмовляється від виконання робіт у базовий час, він може бути притягненим до дисциплінарної відповідальності, за виключенням випадків відмови, пов’язаних з тимчасовою непрацездатністю, необхідністю виконувати громадські (державні) обов’язки, з порушенням мінімальних строків у повідомленні про наявність роботи.
Оплата
Оплата праці фрілансера має здійснюватися відповідно до кількості відпрацьованого ним часу. Місячна кількість оплаченого часу не може бути меншою тридцяти двох годин. У випадку відпрацювання фрілансером меншої кількості часу, він все ж отримує оплату за тридцять дві години.
Про зміну працевлаштування
Закон не дозволяє роботодавцю перешкоджати фрілансеру вступати в трудові відносини з іншими замовниками. Фрілансеру дозволяється укладати трудові договори з іншими роботодавцями – як звичайні, так і з нефіксованим робочим часом.
Фрілансерам, які працювали з роботодавцем більше року, закон надає право прагнути працевлаштуватися за звичайним трудовим договором. За 15 днів роботодавець має вирішити, працевлаштовувати фрілансера чи відмовити йому. За 90 днів після отримання відмови працівник має право повторно звернутися до роботодавця із запитом щодо постійного працевлаштування.
Резюме
Запровадженням трудового договору з нефіксованим робочим часом закон забезпечує надання більшої свободи для працівників, готових періодично виконувати роботу. Ним створюється зручний механізм для фрілансерів, які досі знаходилися поза правовим полем, реалізувати своє право на працю.
303 перегляди
